Проблема “батьків і дітей” у романі

Проблема “батьків і дітей” – це споконвічна проблема, що виникає перед людьми різних поколінь. Життєві принципи старших колись уважалися основою людського буття, але вони йдуть у минуле, і їм на зміну приходять нові життєві ідеали, що належать молодому поколінню. Покоління “батьків” намагається зберегти все’то, у що воно вірило, чим жило все своє життя, іноді не приймаючи нові переконання молодих, прагне залишити все на своїх місцях, прагне до спокою. “Діти” більше прогресивні, завжди в русі, хочуть усе перешикувати, змінити,

вони не розуміють пасивності старших.

Проблема -“батьків і дітей” виникає майже у всіх формах організації людського життя: у сім’ї, у робочому колективі, у суспільстві в цілому. Завдання встановлення рівноваги в поглядах при зіткненні “батьків” і “дітей” складні, а в деяких випадках її не можна вирішити зовсім.

Хтось вступає у відкритий конфлікт із представниками старшого покоління, обвинувачуючи його в бездіяльності, у марнослів’ї; хтось, розуміючи необхідність мирного рішення цієї проблеми, іде убік, надаючи й собі, і іншим право вільної реалізації своїх планів і ідей, не зіштовхуючись

із представниками іншого покоління. Зіткнення “батьків” і “дітей”, що відбувалося, відбувається й буде відбуватися, не могло не відбитися у Творчості російських письменників. Кожний з них по-різному розв’язує цю проблему у своїх добутках.

Серед таких письменників хочеться виділити И. С. Тургенєва, що написав чудовий роман “Батьки й діти”.

В основу своєї книги письменник поклав складний конфлікт, що виникає між “батьками” і “дітьми”, між новими й відживаючими поглядами на життя. Тургенєв особисто зштовхнувся із цією проблемою в журналі “Сучасник”. Письменникові були далекі нові світогляду Добролюбова й Чернишевського

Тургенєву довелося піти з редакції журналу. У романі “Батьки й діти” головними супротивниками й антагоністами є Євгеній Базарів і Павло Петрович Кірсанов. Конфлікт між ними розглядається з погляду проблеми “батьків і дітей”, з позиції їх соціальних, політичних і суспільних розбіжностей

Потрібно сказати, що Базарів і Кірсанов відрізняються по своєму соціальному походженню, що, звичайно, відбилося на формуванні поглядів цих людей. Прабатьками Базарова були кріпаки. Всі, чого він домігся, було результатом важкої розумової праці. Євгеній захопився медициною й природничими науками, проводив досвіди, збирав різних жуків і комах

Павло Петрович ріс в атмосфері статку й благополуччя. У вісімнадцять років його визначили в пажеський корпус, а у двадцять вісім років він одержав звання капітана. Переїхавши в Село до брата, Кірсанов і тут дотримував світських пристойностей. Велике значення Павло Петрович надавав зовнішньому вигляду

Він завжди був добре виголений і носив сильно накрохмалені комірці, що Базарів іронічно висміює: ” Нігті-Те, нігті, хоч на виставку посилай!..” Євгеній же зовсім не піклується ні про зовнішність, ні про те, що подумають про нього люди. Базарів був більшим матеріалістом

Для нього мало значення тільки те, що можна поторкати руками, покласти, на мову. Нігіліст заперечував всі духовні насолоди, не розуміючи того, що люди одержують задоволення, коли любуються красами природи, слухають музику, читають Пушкіна, захоплюються картинами Рафаеля. Базарів лише говорив: “Рафаель гроша мідного не коштує…” Павло Петрович, безумовно, не приймав такі погляди нігіліста

Кірсанов захоплювався поезією й вважав своїм обов’язком дотримувати дворянські традиції. Величезну роль для розкриття основних протиріч епохи грають суперечки Базарова з П. П. Кірсановим. У них ми бачимо безліч напрямків і питань, по яких не сходяться представники молодого й старшого покоління.

Базарів заперечує принципи й авторитети, Павло Петрович затверджує, що “…без принсипов жити в наш час можуть одні аморальні або порожні люди”.

Євгеній викриває державний устрій і обвинувачує “аристократишек” у марнослів’ї. Павло Петрович же визнає старий суспільний устрій, не бачачи вад у ньому, боячись його руйнування. Одне з головних протиріч виникає між антагоністами в їхньому відношенні до народу.

Хоча Базарів із презирством ставиться до народу за його темряву й неуцтво, всі представники народної маси в будинку Кірсанова вважають його “своїм ” людиною, тому що він простий у спілкуванні з людьми, у ньому немає панської зніженості. А в цей час Павло Петрович затверджує, що Євгеній Базарів не знає російського народу: “Ні, російський народ не такий, якої ви його уявляєтеся

Він свято шанує перекази, він – патріархальний, він не може жити без віри…” Але після цих гарних слів при розмові з мужиками відвертається й нюхає одеколон. Розбіжності, що виникли між нашими героями, серйозні

Базарову, чиє життя побудоване на всезапереченні, не зрозуміти Павла Петровича. Останньому не зрозуміти Євгенія. Кульмінацією їхньої особистої ворожості й розбіжностей у поглядах з’явилася дуель. Але головною причиною дуелі є не протиріччя між Кірсановим і Базаровым, а недоброзичливі відносини, які зародилися між ними ще на самому початку їхнього знайомства один з одним.

Тому проблема “батьків і дітей” полягає в особистій упередженості друг до друга, адже вирішити її можна мирним шляхом, не прибігаючи до надзвичайних заходів, якщо старше покоління буде більш терпимо до молодого покоління, десь, може бути, погоджуючись із ним, а покоління “дітей” буде більше проявляти поваги кстаршим.

Тургенєв вивчив споконвічну проблему “батьків і дітей” з позицій свого часу, свого життя. Він сам ставився до плеяди “батьків” і, хоча симпатії автора на стороні Базарова, виступав за людинолюбство й розвиток духовного початку в людях. Включивши в оповідання опис природи, випробовуючи Базарова любов’ю, автор непомітно включається в суперечку зі своїм героєм, багато в чому з ним не погоджуючись.

Проблема “батьків і дітей” актуальна в наші дні. Вона гостро встає перед людьми, які належать до різних поколінь

“Діти”, що відкрито виступають проти покоління “батьків”, повинні пам’ятати, що лише терпимість друг до друга, взаємоповага допоможуть уникнути серйозних зіткнень