З давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне Село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Українська пісня надає колоритності й самобутності й літературним творам.
Майстерно використав народні пісні Іван Котляревський у п’єсі ” Наталка Полтавка “. Пісні у цьому творі є не тільки окрасою чи розважальним додатком, а й важливим композиційним чинником та активним засобом характеротворення героїв. Іван Котляревський ввів до своєї п’єси 22 пісні. Дослідники його
Це пісні “Ой під вишнею, під черешнею”, “У сусіда хата біла”, “Та йшов козак з Дону, та з Дону додому”. Але і до народних пісень Іван Котляревський підійшов творчо: одні він скоротив, інші переробив, відповідно до конкретних ситуацій п’єси, а до пісні “Гомін, гомін по діброві” додав своє закінчення. Отже, другу групу становлять оброблені народні пісні.
Третю – перероблені літературні Твори. Пісня “Всякому городу нрав і права” написана на основі вірша Григорія
Серце не вважає”, “Ой я дівчина Полтавка”, “Підеш, Петре, до тієї”.
Роль цих пісень насамперед характеротворча, вони є важливим компонентом характеристики героїв, підкреслюють їхні настрої, розкривають душу, вдачу та внутрішній світ.
Пісня “Ой я дівчина полтавка” розповідає нам, що Наталка дівка проста, з добрим серцем, що за нею упадає багато хлопців, але до них вона байдужа, бо кохає тільки Петра, і тільки з ним вона буде щаслива та весела. Портрет головної героїні доповнює пісня “Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву”, з якої ми дізнаємося, що Наталка – небагата, але чесного роду, не цурається ніякої праці, що найбільшим багатством дівчини є її добре ім’я: “Пошануйте сиротину і не вводьте в славу”. Пісня “Ой мати, мати! Серце не вважає” допомагає побачити у Наталці такі риси, як наполегливість та рішучість у боротьбі за щастя.
Наталка вважає, що “…лучше умерти, як з немилим жити, сохнуть з печалі, щодень сльози лити”. І все-таки материні сльози та умовляння змусили Наталку погодитися на нерівний, нещасливий шлюб із возним. Коли дівчина відважилася пожертвувати своїм коханням, молодістю, щастям, з її уст ллється сумна, тужлива пісня “Чого вода каламутна”, яка вражає глибиною і людських переживань, і горя, і туги.
Своєрідний пісенний портрет має і Петро. Саме в піснях показані його волелюбна душа та козацька вдача. А у пісні “Сонце низенько” Петро зізнається у своєму щирому і вірному коханні до Наталки.
Пісня передає і настрій парубка, і його прагнення швидше побачитися з коханою дівчиною.
Пісні допомагають розкрити характер Миколи – дотепного, веселого, здатного і на гостре слово, і на жарт. Микола сповнений почуття національної гордості за славних прадідів-козаків, які хоробро боронили рідну землю від ворогів. Про це Микола співає у пісні “Ворскло річка невеличка”.
А пісня “Гомін, гомін по діброві” є свідченням його незалежного безкорисливого характеру.
Вдача Терпилихи розкривається у пісні “Чи я тобі, дочко, не добра же-лаю”. Вона по-своєму турбується про долю дочки, прагне бачити її щасливою та багатою.
Життєві принципи та світогляд возного відбиті у пісні “Всякому городу нрав і права”. Він виправдовує насильство і вважає природним, що: Всякий, хто вище, то нижчого гне,- Дужий безсилого давить і жме, Бідний багатого певний слуга, Корчиться, гнеться перед ним, як дуга.
А пісня “От юних літ не знал я любові” викликає співчуття до возного, бо його серце не зігрівало велике, чисте людське Кохання.
Народна пісня чітко відтінила національні характери персонажів.
Висновок. За словами І. Срезневського, “Наталка Полтавка” мала великий вплив “на вивчення української народності, можна сказати, пробудила його” і продовжує залишатися прекрасним взірцем літературного освоєння скарбів народної поезії. У п’єсі співають усі. І ці пісні розкривають кращі риси українського народу: його щирість і волелюбність, відчайдушність і чуйність.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)