Коли Володимир прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Дванадцять дружинників били Перуна палицями.
Нехрещені люди оплакували свого бога. Коли Перуна кинули її Дніпро, князь Володимир наказав своїм людям відпихати ідола під берега, якщо пристане. І тільки після порогів залишити. Проминув Перун пороги, викинуло його на мілину.
Донині називають те місце Перуновою мілиною.
Потім Володимир послав містом гінців, звелівши всім киянам
Люди йшли, говорячи, що, коли б те не було добрим, не припаяли б цієї віри князі й бояри. Сила-силенна людей зайшла в річку, а корсунські попи творили молитву й охрещували киян.
І звелів Володимир будувати церкви й ставити їх на тих місцях, де були колись дерев’яні кумири.
Коментар
Літописні оповіді, зібрані в “Повісті минулих літ”, засвідчують те, коли і як виник Київ, розповідають про князів, їхні діяння, про прийняття Київською Руссю християнства. Усі ці процеси непрості, часто сповнені трагедійних подій. Але незмінним є уславлення мудрості й мужності, любові до рідної землі як князів, правителів, так і простих людей.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)