Приходять предки (скорочено) – Малишко Андрій

Приходять предки, добрі і нехитрі, У бородах, простелених на вітрі, Не руки – а прогнуті чорні віти,

Не очі – а прозористі орбіти. І кайдани подзвонюють з плугами, Зерно і кров, і ночі із снігами. Чи ти не став розщепленим, як атом. Недовірком, схизматом (1) чи прелатом (2)

Ярижкою нікчемним (3), псом на влові? Дитино наша, ягодо з любові!.. Дарують ласку, повну болю й змоги, Щоб у очах уздріть нові прологи.

(1)Схизмат – людина, що зрадила істинній вірі. (2) Прелат – узагальнена назва католицьких священиків (3) “Ярижкою нікчемним” –

тобто улесливим прислужником

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Без минулого немає майбутнього. І кожне нове покоління звітує перед минулим, відповідає за майбутнє. Наші предки мужньо боролись за волю та незалежність, багато страждали. Зберегли й відстояли рідну мову, то ж мають певне право спитати: а що ж зробили для збереження мови, кращих традицій, для розбудови нашої держави ми з вами? Не секрет, що в історії України було багато трагічних сторінок.

Були й зради, і відступництво самих українців, були незгоди у виборі подальшого шляху. Та коли знаєш минуле, є надія, що не повториш його помилок. От і приходять предки.

Так їм хочеться побачити “нові прологи”, відчути, що немарно вони воювали, проливали кров, працювали, творили.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Приходять предки (скорочено) – Малишко Андрій