Приходять предки, добрі і нехитрі, У бородах, простелених на вітрі, Не руки – а прогнуті чорні віти,
Не очі – а прозористі орбіти. І кайдани подзвонюють з плугами, Зерно і кров, і ночі із снігами. Чи ти не став розщепленим, як атом. Недовірком, схизматом (1) чи прелатом (2)
Ярижкою нікчемним (3), псом на влові? Дитино наша, ягодо з любові!.. Дарують ласку, повну болю й змоги, Щоб у очах уздріть нові прологи.
(1)Схизмат – людина, що зрадила істинній вірі. (2) Прелат – узагальнена назва католицьких священиків (3) “Ярижкою нікчемним” –
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Без минулого немає майбутнього. І кожне нове покоління звітує перед минулим, відповідає за майбутнє. Наші предки мужньо боролись за волю та незалежність, багато страждали. Зберегли й відстояли рідну мову, то ж мають певне право спитати: а що ж зробили для збереження мови, кращих традицій, для розбудови нашої держави ми з вами? Не секрет, що в історії України було багато трагічних сторінок.
Були й зради, і відступництво самих українців, були незгоди у виборі подальшого шляху. Та коли знаєш минуле, є надія, що не повториш його помилок. От і приходять предки.
Так їм хочеться побачити “нові прологи”, відчути, що немарно вони воювали, проливали кров, працювали, творили.