Приходять предки, добрі і нехитрі, У бородах, простелених на вітрі, Не руки – а прогнуті чорні віти, Не очі – а прозористі орбіти. І кайдани подзвонюють з плугами,
Зерно і кров, і ночі із снігами.
Чи ти не став розщепленим, як атом. Недовірком, схизматом1 чи прелатом2 Ярижкою нікчемним3, псом на влові? Дитино наша, ягодо з любові!.. Дарують ласку, повну болю й змоги,
Щоб у очах уздріть нові прологи.
1Схизмат – людина, що зрадила істинній вірі. 2Прелат – узагальнена назва католицьких священиків 3 “Ярижкою нікчемним” – тобто
Зберегли й відстояли рідну мову, то ж мають певне право спитати: а що ж зробили для збереження мови, кращих традицій, для розбудови нашої держави ми з вами? Не секрет, що в історії України було багато трагічних сторінок. Були й зради, і відступництво самих українців, були незгоди у виборі подальшого шляху. Та коли знаєш минуле, є надія, що не повториш його помилок.
От і приходять предки. Так їм хочеться побачити “нові прологи”, відчути, що немарно вони воювали, проливали кров, працювали, творили.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)