У хлібороба руки чорні, зате хліб білий. Сій густо – не буде пусто. Як будеш рано орать, то не будеш бідувать. Щоб лиха не знать, треба сіять і орать.
Хто оре й засіва, той живе та співа. На ниві вродилось, та не все пригодилось. Один із сошкою, а сім із ложкою.
Як уродить жито, то всім буде сито. Хто сіє та віє, той не бідніє. Яка земля, такий і хліб. Хліб на хліб сіять – ні молотить, ні віять. Сіємо, оремо, а хліб із базару їмо.
Літом косити, а зимою хліба просити. Гній сухий – хліб пустий. Де орач плаче, там жнець скаче.
На ниві огріхи, на спині проріхи. Посієш у погоду – більше приплоду. Хто рано сіять буде, той насіння не згубить. Сій озиме в пору, матимеш хліба гору.
Посій рідко, то вродить дідько. Де господар не ходить, там нивка не родить. Треба знать, коли жать. Хлібороби з осені – купці, а по весні – старці. Сім років мак не родив, та голоду не робив.
Від колосу до колосу не чути й голосу. Лиха біда хліб нажити, а з хлібом можна паном жити. Хоч і хата біла, а без хліба нема діла.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)