Виникла близько 1100 р., незадовго до 1-го хрестового походу, невідомий автор був не позбавлений деякої освіченості й без сумніву вклав переробку старих пісень на тему як у сюжетному, так і в стилістичному відношенні чимало; але головна його заслуга не в цих додаваннях, а саме в тім, що він зберіг глибокий зміст і виразність стародавнього героїчного переказу, зв’язавши його думку з живою сучасністю, наше для їх вираження блискучу художню форму. В основі пісні про Роланда – переказ про походи Карла Великого в 700-х рр. Об’єднання галії, Італії
Слово король відбулося від імені Карл. Під час іспанського походу Карл осадив Сарагосу, але повернувся ні із чим. 15.08.777 р. – на війська Карла в Ронсебальском ущелина напали баски, у бої загинув Хруотланд – Марк-графа Італії. Баски – християни. Боротьба християн за землю, християн-франків з маврами.
Хруотланд – Роланд, племінник Карла. Карл, якому на той момент було 36 у пісні став сивоволосим старцем. З 8 до 12 в. усний переказ із кінця 11 – Європа вступає в хрестові походи. Пісня про Роланда актуалізує питання,
1) пісня повинна показати перевагу християн над маврами;
2) створюється ідеал лицаря;
3) створюється образ сильного короля. Пісня вирішать пропагандистські завдання
Поетику пісні визначають 2 ідеї: – ідея лицарства й – образ батьківщини. Роланд доблесний лицар, вірний васал, навіть умираючи думає лише про лицарський борг. Роланд васал не тільки Карла, але й бога, перед смертю він присягає богу.
Релігійні образи підкреслюють правоту франків. Війна – це релігійний подвиг. До релігійного боргу приєднується патріотичний борг.
Думки про Карла средневековьяязани з думками про Францію. Новаторство – об’єднання васального, релігійного й патріотичного боргу. Патріотичні ідеї визначає й конфлікт.
З погляду васального боргу Ганелон виконав доручення Карла він зробив не зрадництво короля, а зрадництво батьківщини. Будучи причиною смерті Роланда він наносить збитку Франції. Патріотична ідея вище служіння королеві. Поводження Ганелона визначає т-ко феодальний борг
Роланд – Майбутнє лицарства, а саме васальний борг і патріотичний борг. Так само Роланд протиставляється з Олів’є – 2 варіанти героїчного початку. Роланд нерозважливо смів, Олів’є розсудливий. В основі – древня опозиція мудрості й хоробрості.
У пісні вони розглядаються співвідношення в них ідеальн і реального почав. Олів’є – носій ідеального початку (він лицар без страху й докору, але ще й мудрий). Безумовна ідеальність площина образа. Роланд теж ідеальний, але пов’язаний з реальними лицарями більш-менш рельєфний (але однаково це ще не характер).
Відмова Р. затрубити в ріг пов’язаний з особливостями лицарського розуміння честі: що будуть говорити про нього інші? Навіщо просити про допомогу, якщо їсти шанс перемогти самому? Карл ідеалізований – У ньому є риси мученика: (він не може запобігти загибелі, тому страждає, ллє сльози.).
У пісні про Роланда епічна картина миру. Характерні риси теж самі, що й у Гомера. Є присутнім і об’єктивність, що проявляється у відсутності прямої авторської дійсності. Монументальність або героїзм пов’язані з тим, що при зображенні персонажів автор ігнорує все дрібне, незначне й низинне. В основі образів гиперболизм, кожний персонаж – герой, богатир, сили якого перевершують сили звичайних людей. Герой привабливий і зовні.
Эстетическая оцінка героїв не збігається з етичної. Добро й зло величні й з рівним ступенем замилування описуються в пісні шляхетні вчинки й жорстокість. Образи героїв пластичні, думки розкриваються через почуття.
У пісні немає розходження між маврами й християнами. Принцип традиційності реалізується в прийомі паралелізму
У пісні виникає психологічний паралелізм, пейзаж відтискує події. Дії поеми розвиваються повільно, часто використаються повернення й повтори, сповільненість проявляється в трикратних повторах, які можна віднести до особливостей епічного стилю. У пісні деталізація, детально описуються й меч і кінь. Мова пісні включає постійні формули, до яких можна віднести похвальбу перед боєм. Мова зберігає риси УНТ, любовна тема повністю відсутня.
Для епосів характерно типологічна єдність. На місце казкового сюжету приходить історична тематика, з’являється ідеал довго, зберігаються риси епічного стилю