В основу “Пісні про Роланда” покладено історичну подію – похід Карла Великого 778 р. за Піренеї. Вигадані епізоди вдало прикрашають епічний твір. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема поеми.
Карл тут втілює ідеал державної мудрості, Роланд – головний герой поеми – виступає благородним лицарем, готовим до самопожертви заради короля і батьківщини.
“Пісня про Роланда” – це твір про людські якості, які несуть у собі добро або зло. Вітчим Роланда – Ганелон – вирішив помститися своєму
Король Карл, коли повертався до Франції,.запропонував Роландові взяти половину його війська, але благородний лицар відмовився, обмежившись двадцятьма тисячами вояків. А основне військо, за словами Роланда, більше потрібне королю для його безпеки. На це і сподівався лукавий вітчим Роланда.
Сарацини оточили в горах загін Роланда, і той зрозумів зраду Ганелона. Але як повідомити Карла Великого про зраду і про оточення? Роланд прийняв бій
Він і його побратим – відважний шляхтич Олівер – були для загону взірцем мужності і героїзму. Та сили були нерівні, хоча у тій борні “Невірних сотні, тисячі там гинуть”.
Зазвичай у героїчному епосі героям допомагають сили природи, співчувають їм, несуть вісті на батьківщину. “Пісня про Роланда” – не виняток. Під час бою у Франції знялася буря, вихор виє, “дощі та град ідуть без міри, без кінця, і блискавки блискучі часто грають, помітно скрізь хитається земля… “
Знесилений Роланд винайшов спосіб повідомити про бій і оточення на батьківщину. Він узяв рукою ріг Оліфант, приклав до уст і як заграв, “відбивсь об гори голос, залунав, на тридцять миль навкруг пішов луною”. Король почув свого улюбленця і поспішив на допомогу, проте вже було запізно.
На пилі бою лежали тисячі побитих сарацинів, але загинули і Роланд з Олівером. Король покарав Ганелона, а за Роландом він плаче і рве на собі волосся.
“Пісня про Роланда” співзвучна епосам різних народів світу.