Вірша ” Ангел-Хоронитель” А. Блоку й “Лицар на годину” Н. А. Некрасова на перший погляд не мають між собою нічого загального. Дійсно, А. Блок і Некрасов це зовсім різні письменники, кожний з яких відрізняється своїм самобутнім стилем, характером добутків, вони жили й творили, по суті, у різних епохах: “Лицар на годину” був написаний в 1862 році, тоді як добуток А. Блоку датується початком Століття, а саме 1906 роком. Але, незважаючи на все це, є дуже важливий фактор, що зближає ці добутки – це те, що створювалися вони у важкі для країни
Некрасов, будучи людиною, якій небайдужа доля Батьківщини, бал страшно вражений, бачачи все це. У цей час заарештовують найближчих друзів Некрасова – М. Л. Михайлова, Н. Г. Чернишевського, забороняється на вісім місяців видання “Сучасника”.
И в цей момент народжується вірш Некрасова “Лицар на годину”, перейняте
Від радісних, що праздно бовтає, Що Червонить руки в крові, Поведи мене в стан, що гинуть За велику справу любові!
Вірш завершується нещадними докорами на адресу ліричного героя, які поширюються на всіх, хто активно не бере участь у боротьбі проти несправедливості: Ви ще не в могилі, ви живі, Але для справи ви мертві давно, Призначені вам благі пориви, Але здійснити нічого не дано… Така тверда самокритика ліричного героя обумовлена, очевидно, жахом свідомості безсилля яким-небудь образом активно вплинути на сформовану ситуацію, він утомився від постійної боротьби, він не бачить перспективи, і ті дії, що він уживає, далекі від теперішньої самовідданої боротьби. Звідси й гірко-іронічний заголовок: Алл С о ч. Р В “Лицар на годину”.
Але для ліричного героя це не тільки докір, це також потужний стимул перебороти щиросердечну слабість, це заклик до дій. Вірш А. Блоку був написаний в 1906 році, також у важкі для Росії роки, у самий розпал революції
Однак психічний тиск на Блоку був не таким сильним, як на Некрасова, що забезпечило менш тверду самооцінку своїх життєвих принципів. Революція 1905 року зробила на нього величезне враження, у сильному ступені прояснила його ідейний і художній зір. Він побачив активність народу, його волю до боротьби за волю й щастя, у самому собі відкрив “громадянина”, уперше відчув властивому кожному щирому й чесному художникові почуття кревного зв’язку з народом і свідомість суспільної відповідальності за свою письменницьку справу.
Вірш ” Ангел-Хоронитель” теж, як і в Некрасова, своєрідна оцінка своїх дій, воно показує, яким бачить Блоку своє місце в суспільстві, і яку роль повинен він грати на роздоріжжі історичного розвитку країни. Ліричний герой Блоку, на відміну від некрасовского, дякує ангелові-хоронителя за те, що він уберіг його від поспішних і необдуманих дій
Тут ліричний герой показує свою силу, але сила ця полягає саме в тім, що він не розгубив свої людські якості, він може говорити правду й у цьому вся його сила. Ліричний герой Некрасова дорікає себе за те, що він не зміг активно ввімкнутися в боротьбу за народ, тоді як у Блоку він, навпроти, дякує ангелові за те, що він уберіг його від необдуманих рішучих дій. Що це?
Боягузтво?
Ні, це, скоріше, здорова оцінка сформованої ситуації. Сила поета, письменника полягає саме в тім, що вони в стані впливати за допомогою своїх добутків на широкі маси народу, і тому, якщо той або інший письменник або поет не бере участь відкрито в народних хвилюваннях, те це зовсім не говорить про те, що він поза народом. Блок підкреслює тісний зв’язок ліричного героя з народними масами. Він усвідомлює необоротність змін, але своя участь у цих змінах він бачить тільки в рамках, що обмежують сферу дій ліричного героя
Ліричний герой твердо знає до чого, і яким шляхом він буде прагнути, а це – саме головне
(1 votes, average: 5.00 out of 5)