Двадцятишестирічний лікар-мікробіолог, майбутня зірка світової медичної науки й майбутній президент Всеукраїнської академії наук, Данило Заболотний провів на собі перший експеримент: прийнявши щойно винайдену холерну вакцину, заразивши собі холерним вібріоном. Ще двічі експериментував на власному організмі, випробовуючи сироватку при дослідженні чуми та дифтерії. Так Данило вступивши в затяту війну з найстрашнішими хворобами людства, що тисячоліттями викошували цілі міста.
Цій боротьбі він присвятив сорок п’ять років свого життя,
Вусі життя беріг батьківську сільську хату, вкриту соломою, доглядав сад, садив дерева, привезені
Данило Кирилович Заболотний був високоосвіченою людиною, любив книги, живопис, театр, писав вірші українською мовою, а поезії Шевченка читав напам’ять сторінками.
Уважний до української мови, Заболотний знав і чужі мови: латинську, німецьку, французьку, англійську. Головуючи на міжнародних конференціях, Данило Кирилович міг легко перекладати промови трьома мовами одразу.