Драматична доля особистого життя Олександра Олеся і його творчої спадщини. Письменник жив Україною, мріяв про щасливе Майбутнє рідного народу. Але мрії його не справдилися. Україна лежала в руїнах, скрізь голод, розруха, смерть. Ситуація в країні нагадувала Олександру Олесю часи роздробленості Київської Русі, і він за короткий час написав книгу “Княжа Україна”.
У віршах він описав діяльність князів давньої України-Русі, розкрив їхню мудрість, познайомив читачів з історією українців, розповів про їхнє життя в давнину. Про наміри письменника
Що блукали по страховищах-лісах,
Що з природою змагатись
Тільки з вірою в серцях.
У вірші “Україна в старовину” Олександр Олесь говорить про багатство природи, серед якої жила смілива і дужа людина. Їй доводилося боротися з ведмедем, риссю, лосем, здобувати теплі хутра та м’ясо. За дрімучими лісами простягався безмежний степ, нерухомий в ясний день і шумний у бурю.
Серед цього багатства
На лісах дрімучих, темних,
На незайманих степах
Спочивала Україна
В золотих,
Про життя племен, вибори князів, боротьбу з ворогами, обряди поховання і вірування розповів поет у вірші “Наші предки-слов’яни”.
Олександр Олесь у своїх віршах звертався і до нас. Він закликав бути чуйними і добрими, любити свій край, цікавитися історією країни, адже ми – продовжувачі нашого українського роду.
Мені подобається читати Твори на історичну тематику. Минуле нашої країни прекрасне і героїчне, воно заслуговує на увагу. Я впевнена, людина, яка не знає минулого свого народу, не варта майбутнього. З цікавістю я прочитала поезію Олександра Олеся “Княгиня Ольга”. Я знала, що княгиня Ольга володарювала дуже мудро, зміцнювала державу.
Коли деревляни убили Ігоря, її чоловіка, княгиня жорстоко помстилася. Вона зажадала від деревлян данину – пару голубів з кожної хати. Потім звеліла до лапки кожного голуба прив’язати віхтики із жаром і випустити. Птахи полетіли до хат і підпалили їх.
Так легко княгиня Ольга здобула Коростень і прилучила землю деревлян до Київського князівства.
Із поезії Олександра Олеся я дізналася, що Ольга була простою дівчиною, яка жила в селі. Одного разу, вийшовши до річки, сіла в човен, задумалась. Згадала сон.
Дивний сон… якісь палати,
Лицар в зброї на коні..
. Ліс такий страшний, таємний..,
Поле… Море вдалині.
У цей час і підійшов до неї князь Ігор. Він був у простому убранні, без обладунків і відзнак. Князю дівчина сподобалася, адже у неї “думка – сонце”, “очі – сині небеса”.
Докладно розпитавши, хто вона, чия ї звідки, князь другого дня послав сватів.
І за князя вийшла заміж проста дівчина з села,
І до смерті вірним другом Князю Ігорю була.
Я ще більше захоплююсь мудрістю і розумом цієї простої дівчини, яка довгі літа князювала на Русі.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)