А. Н. Толстой працював над його темою, що захоплювала, епохи Петра I більше двох десятиліть. Задовго до створення роману “Петро I” він написав оповідання “Мара” і “День Петра”, нарис “Перші терористи”, що розповідав на підставі справжніх документів про замах на життя пануючи Петра. Це були перші “начерки” майбутнього епічного роману Толстого.
Уже тоді він багато працював над історичними джерелами, щоб найбільше повно передати події Петровской епохи. Близьке знайомство автора із цим історичним періодом дозволило
Письменник відтворить політичне й культурне життя, побут і національні традиції, вдачі, звичаї, соціальні й релігійні конфлікти цього переломного в житті Росії часу. Центральне місце в романі займає реформаторська діяльність пануючи Петра I. Товстої бачив у рішучих реформах цього государя позитивний, розумний початок, оскільки вони були спрямовані на створення нової Росії – цивілізованої, розвитої країни. Автор роману підкреслює велике прогресивне значення цих перетворень
Самого Петра I Толстой зобразив великим державним діячем, підкресливши в ньому обдарованість
Приміром, у романі показано, як цар змушує своє оточення вчитися європейському етикету, із глузуванням ріже боярам бороди, улаштовує блазнівські ходи по вулицях Москви, катує й стратить стрільців. Петро I зображений у романі владною особистістю. Задатки сильного характеру проявляються в Петра ще в підлітковому віці, коли він зумів дати першу відсіч своїй сестрі, правительці Софії.
У боротьбі із царівною Софією за владу в його свідомості вже оформляється план майбутніх перетворень Вроссии.
И він домагається свого. Товстої показує в романі, як Петро I займається будівництвом флоту, закладає Архангельську верф, учиться кораблебудуванню за кордоном. Його реформи захоплюють буквально всі сфери життя Росії кінця XVII – початку XVIII століття: армію, флот, науку, культуру, побут, зовнішню й внутрішню політику. Реалістичну побутову й політичну обстановку Петровской епохи Толстої створює також за допомогою опису сучасників Петра, його сподвижників і політичних ворогів або просто людей, типових для свого часу
Правителька Софія, нерідна сестра Петра, що заперечувала його права на престол, зображується Толстим як жінка хитра, владна, здатна на підступництво. У ній є воля, державний розум, але, втягшись у палацові інтриги, вона стає організатором боярсько-стрілецької опозиції. І
(2 votes, average: 4.50 out of 5)