Авто м’яко, як уткнувшись у туго напнуту сітку, зупиняється. При воротах у суворій готовності застигла палацова варта – будь ласка, ворота відчинені. Але князь Альбрехт сидить непорушно, похиливши голову й нечутно посвистуючи безкровними губами.
Так, після трьох днів різних заходів – смішних і образливих, потрібних і цілком зайвих – нащадок могутніх, усевладних монархів Німеччини добувся-таки до воріт палацу. Тепер його ще мають обшукати з голови до ніг і тоді вже безборонно й милостиво пропустять на світлі очі біржової величності.
Висхла, старомодна, напружено-велична постать, важко спираючись на палицю зі срібним гострим наконечником, помалу підводиться і сходить із авто. Вузькі, старечо-сині уста не перестають безжурно, легковажно посвистувати. І коли агенти охорони його величності ведуть нащадка німецьких імператорів у масивні, монументальні ворота палацу, і коли вони його делікатно, коректно, але пильно й діловито обшукують, і коли він іде вгору парадною алеєю до будинку палацу, уста не перестають забуто, напружено боляче посвистувати.
Так-от він, палац Мертенса! От він, новітній. Версаль фінансового самодержця.
Він
Князь Альбрехт часом зупиняється, щоб одпочити, і підводить голову догори, до колосальної будівлі. І тоді на устах його видушується тонка посмішка людини, що знаходить заслужену сатисфакцію у своїй вищості. Стиль омнеїзму! Розуміється, омне-їзму, всеїзму, усього, що тільки можна зібрати, купити; щирий витвір біржової, нажертої честолюбності й претензійної нездар-ності. О віки, ви проминули недурно, тут зібрано все, що творив ваш геній: і шпиляста, напружена в небо, у потойбічність,
У таїну готика; і округлий, заспокоєний у святій урочистості візан-тизм; і брутальний, але змодернізований американізм; величезне депо стилів і епох, накопичена страшна кучугура дорогоцінних речей, понакрадуваних, понаграбовуваних і зганьблених негідними руками. Понурі, стіжкуваті башти – і розлогі, сміхотливі тераси. Аскетичні шпилі – і череваті бані.
Над дорійським порталом парадного входу зі строгими, чистими колонами – у виступах, прищах і гримасах неомнійська башта на дівочих, незайманих, святих ногах – тіло череватого, погризеного біржового маклера {В. Винниченко ; 335 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план
1. Авто м’яко зупиняється…
2. Добувся-таки до воріт палацу.
3. Зовнішність КНЯЗЯ Альбрехта.
4. Версаль фінансового самодержця.
5. Стильова розмаїтість палацу.
3. Лексична робота.
– Готика – художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі та характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами, склом і витонченим різьбленням з каменю.
– Маклер – професіональний посередник в укладанні торговельних та біржових угод.
– Портал – архітектурно оформлений вхід до монументального будинку.
– Сатисфакція – Тут Почуття приємності, задоволення.
– Череватий – який має велике черево (живіт).
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Сатисфакція, американізм, череватий, незайманий, негід ний, претензійний, нечутно, усевладний, напружено-величний, старечо-синій, велетенський.
5. Питання до тексту.
– Хто приїхав до палацу?
– До кого приїхав князь Альбрехт?
– Опишіть
– Опишіть палац. Як цей палац характеризує його господаря?
– Яке ставлення автора до Мертенса? Чому? Як це виявляється в описі палацу?
6. За складеним планом стисло Переказ – ати текст.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)