Запорожці були незадоволені чварами між Тетерею, Золота-ренком і Сомком за гетьманську булаву і не бачили серед них гідного претендента на її отримання. Тому на початку 1663 року на січовій раді Козаки вирішили обрати гетьманом України Івана Брюховецького.
Щоб заручитись підтримкою простого люду, запорозьке товариство розіслало по всій Україні гінців, і ті активно агітували за “народного”, “свого” гетьмана, який захищатиме їх інтереси.
Московському уряду була до вподоби зміна українського гетьмана, бо Тетеря їх зовсім не
17 червня 1663 року відбулася “чорна рада”, яка проходила не на Січі, а за московськими воротами Ніжина.
В історії рада 1663 року відома, як ніжинська, або чорна. “Чорною” її назвали тому, що на раду вперше була допущена козацька чернь. Ця рада була однією з найбурхливіших, на якій зчинилася справжня колотнеча.
На раді були присутні від московського уряду князь Вели-когагін, Хлопов, дяк Фомін і деякі
Треба сказати, що на “чорній раді”, крім Брюховецького, на посаду гетьмана претендували Яків Сомко і Василь Золота-ренко. Московський уряд, боячись можливих заворушень, наказав усім старшинам і козакам з’явитись на раду без зброї.
Серед площі встановили стіл і розкішне крісло для московського князя. Неподалік була встановлена царська палатка чорного кольору. Саме за нею знаходилось російське озброєне військо.
Вдарили в котли, і козацькі війська почали збиратися в коло. Та супроти наказу князя Великогагіна українці були озброєні. Князь став зачитувати царську грамоту, але, не дослухавши його до кінця, прихильники Івана Брюховецького стали проголошувати свого ставленика гетьманом. Вони за давнім козацьким звичаєм почали підкидати угору шапки.
Та прихильники Якова Сомка стали відстоювати свого кандидата. Незабаром втрутились і золоторенківці.
Поступово суперечки щодо обрання гетьмана перейшли у справжню бійку. Багато людей було поранено, а деяких до смерті забито. Раду було зірвано.
Наступного дня, як відомо з історичних свідчень, “без зайвих криків і чвар вільними голосами присутніх” було обрано Івана Мартиновича Брюховецького гетьманом (В. Товстий; 346 сл.)
Завдання до тексту
1. Визначити тип і стиль мовлення.
2. Скласти складний план до тексту. Орієнтовний план
І. Чвари між Тетерею Золотаренком і Сомком Агітація за ” народного” гетьмана.
III. Позиція Московського уряду.
IV. 17 червня 1663 року відбулася чорна рада
1. Походження назви ради.
2. Присутні на раді.
3. Претенденти на булаву.
4. Царські хитрощі.
5. Суперечки між кандидатами.
6. Обрання гетьмана.
3. Лексична робота.
– Чернь – простий народ, низи суспільства; рядові представники якого-небудь громадського середовища, суспільної верстви.
– Ратник – боєць раті, воїн.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Незадоволений, претендент, запорозький, розкішний, непода лік, супроти, не дослухавши до кінця, незабаром, “чорна рада”, єпископ Мифодій, московські ворота, царський уряд.
5. Записати числівники словами.
1663 року, 17 червня 1663 року, 8 000 ратників.
6. За складеним планом стисло Переказ – ати текст.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)