Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo – той, що повертається) – віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту. П. відомі світовій літературі здавен, особливо поширені в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний смак автора, зверталися поети барокової доби. Іван Величковський називав П. “раком літеральним”:
Анна во дар бо ім’я мі обрадованна,
Анна дар і мні сін * міра
Анна мі мати ї та мі манна
Анна пита мя я мати панна /…./
(Переклад з книжноукраїнської М. Сулими).
* Сін – затінок, захисток.
Сучасні поети не часто використовують П., хоч він спостерігається у доробках М. Мірошниченка, А. Мойсієнкатаін., навіть у досить складних формах, як, принаймні, “Сонет” А. Мойсієнка:
А коло тіні – толока.
У тон шипшин бубниш пишноту…
А крок осох осокорка,
А тонко римами рок нота
Меча гукала кугачем.
Арену – римами рун-ера.
Е, четвертими.” Рев тече…
А рев – де нурт! Я тру не двері…
Шедевру мур у мур ведеш.
Він: “О, тре маки камертонів!”
Жде то кого богокотедж?
Він – ока зим… а ми законів.
На крах – аркан, на крах – аркан.
… Мак ніжно сам, а сон – жінкам.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)