Від музейних експонатів – лицарської зброї та предметів побуту – віє таємницями, легендарними історіями про лицарську доблесть і честь і про вічну любов.
Вальтер Скотт був не лише письменником, а й видатним краєзнавцем, дослідником історії і культури Шотландії та Англії, що відбилося в його історичних романах. До написання романів письменник опублікував декілька збірок народних балад і декілька поем, присвячених рідному краю – Шотландії. Але поетичні твори не давали можливість висловити особисте ставлення письменника до історичних
Одним з відомих романів Вальтера Скотта є роман “Айвенго”, події якого відбуваються у XII столітті. Письменник по-своєму зображує легендарний лицарський час.
Історичні події цього часу були достатньо складними. В першу чергу, величезна увага в романі приділяється національним конфліктам між норманами й англосаксами. На другому плані – конфлікт соціального плану, коли люди шукають порятунку, як Робін Гуд, у лісах.
У той час відбувалася боротьба за владу і серед самих норманів: поки легендарний король Ричард Левове Серце перебував у полоні,
Складні та заплутані історичні події залишаються фоном твору, а в центрі сюжету опиняється кохання.
Доблесний лицар Айвенго, якого зрікся батько за службу сина королю-норманові, закохується у вихованку батька, леді Ровену. В Айвенго є суперник лицар з оточення принца Джона – Бріан де Буагилбер. Програвши поєдинок, Бріан де Буагилбер організовує викрадення Седріка Саксонського, Леді Ро-венни та їх супутників, серед яких був важко поранений Айвенго і безнадійно закохана в Айвенго єврейка Ребека. Слуги Седріка Саксонського і сам переодягнений король, що таємно повернувся до Англії, об’єднуються з Робін Гудом, щоб звільнити заручників. їм це вдається, але храмовник Бріан де Буагилбер встигає викрасти Ребеку, в яку закохується. Айвенго, який ще не набрався сил, викликає Бріана де Буагилбера на новий поєдинок, виграти який практично не має шансів.
Але здійснюється Божий суд і Бріан де Буагилбер не витримує і вмирає сам. Тим часом Седрік Саксонський, бачачи мужність свого сина і прояв кращих людських якостей короля Річарда, погоджується на шлюб Айвенго та леді Ровенни.
Зіставлення героїв роману не тільки зовнішнє – це одвічне протистояння між доблестю і підлістю. Сміливий Айвенго у романі протиставляється Бріану де Буагилберу, справедливий Ричард Левове Серце – принцові Джону, а відважний Робін Гуд – жорстокому пригноблювачу Фрону де Бефу. Саме тому зіставлення стає більш цікавим і Об’єднує в боротьбі тих, хто протистоїть злу і насильству, навіть таких різних осіб як Робін Гуд і Ричард Левове Серце.
Вальтер Скотт не ідеалізує стосунки навіть між кращими героями роману. Наприклад, історія з Ребекою не знаходить щасливої розв’язки: хоча героїня наділена автором найкращими якостями, але прірва, що розділяє її з Айвенго й іншими лицарями, залишається непереборною і це додає роману більшої достовірності та життєвості.
Так зображує Вальтер Скотт славні часи, повні таємниць і пригод, які й до сьогодні не залишають читачів байдужими.
Вальтер Скотт отримав освіту правознавця, але його захопленням є історія рідного краю, легенди, традиції, стародавні культурні пам’ятки, Зрештою він здобуває славу видатного краєзнавця, історика. В. Скотт зібрав і опублікував збірку шотландських пісень (1803). Як письменник, свій творчий шлях розпочинає з поем, присвячених історії Шотландії, але з 1814 року здебільшого пише прозу.
Найбільш популярним є історичний роман “Айвенго” (1820). В. Скотт змальовує Британію XII століття – пори, коли в цій країні посилились протиріччя між її народами, зокрема норманами і саксами. У той же час загострились внутрішні міжфеодальні конфлікти, поглибились протиріччя між феодалами та селянами. Король Англії намагається зміцнити державу, створити централізовану монархію.
Поряд зі змалюванням історичного конфлікту, Вальтер Скотт відтворює побутовий фольклорний колорит, широко використовує багату мовну палітру того часу. Персонажів роману автор зумисне змальовує різними: тут немає всуціль позитивних чи абсолютно негативних типів.
Таким чином автор привертає увагу до проблеми порозуміння між двома народами, з яких має народитися одна нація – англійська.
У чому секрет популярності Вальтера Скотта, чому він захоплював як читача XIX століття, так і нашого сучасника? Великою мірою успіх письменника – у глибокому розумінні подій минулого і художній досконалості відтворення історії. Найбільш характерним із цієї точки зору є роман “Айвенго”.
Проблеми, які поставив Вальтер Скотт в “Айвенго”, не були далекими від сучасності автора. Феодальне дворянство не було остаточно зламане: в Англії буржуазія була позбавлена політичної влади і разом з народом вела боротьбу за реформу існуючої у країні виборної системи.
Події, відтворені в “Айвенго”, відбуваються наприкінці XII століття, коли Англією правив король Річард Левове Серце. Конфлікт твору зводиться до боротьби бунтівної феодальної верхівки, що була зацікавлена в збереженні феодальної роздробленості країни, проти королівської влади, що втілювала собою ідею централізованої держави. Автор показує, що симпатії народу – на боці короля.
Річард Левове Серце йде на штурм замку Фрон де Бефа поряд із стрільцями Робіна Гуда. Цьому епізоду письменник надає символічного значення.
Вальтер Скотт майстерно відтворює також національний конфлікт. На початок дії твору минуло понад сто років з часу завоювання Англії норманами. Серед вільнолюбних саксів жило прагнення до національної незалежності.
Вальтер Скотт надав цьому конфлікту великої гостроти, показавши насамперед ненависть простого народу до норманських феодалів.
Більшості героїв з народу властиве прагнення до волі, готовність боротися за своє право бути незалежною людиною. Таким є свинопас Седріка Гурт, такими є і стрільці Робіна Гуда, який виступає в романі під іменем Локслі.
Історизм Вальтера Скотта виявився в умінні відкрити потаємні пружини історичного процесу і розповісти про те, як позначилась їх дія на долях окремих людей. Сам сюжет “Айвенго” побудовано на ворожнечі між прибічником короля Річарда лицарем Айвенго і зловісним храмовником Бріаном де Буагілбером. Але в подіях приватного життя Вальтер Скотт відтворює конфлікти історичного масштабу.
Письменник також з великою майстерністю зображує колорит епохи: особливості побуту, звичаїв, костюмів, мови. Так перед читачем постає Англія кінця XII століття в переконливих образах і картинах.
Король Річард веде боротьбу з братом Джоном, який намагається захопити владу, а також із норманськими баронами, що хотіли зберегти свою незалежність від короля. Політичний конфлікт ускладнюється національним протистоянням: корінне населення – сакси не можуть змиритися з володарюванням норманів в їхній країні. В романі також представлені низи суспільства – доведені до розорення селяни перетворилися на розбійників, які ведуть боротьбу з гнобителями.
У романі подані образи як реальних історичних осіб (Річард Левове Серце, принц Джон), так і вигаданих героїв (лицар Айвенго, леді Ровена, Ребека, Седрік Ротервудський та інші).
Дуже яскравий герой роману Король Річард – справжній лицар: сміливий, мужній, відчайдушний, чесний. Виступає не тільки як захисник інтересів баронів – норманів, а й корінного населення Англії – саксів, інтересів простого народу Англії. Він вміє чудово спілкуватися як із вищим світом, так і з простим народом.
Проте, слава мужнього воїна була для нього дорожче за славу мудрого правителя.
У зображенні В. Скотта норманські барони – пихаті, нахабні люди, для яких не існує ані законів, ані моралі. Найяскравіший з цих образів – лицар ордену храмовників Бріан де Буагилбер. Він дуже честолюбний.
Для нього і релігія, і лицарський орден, і люди – засоби досягнення особистої мети.
Рицарські турніри – найцікавіше й найпрекрасніше видовище того часу, яким захоплювалися усі: багачі, бідняки і дворяни. В середньовічній Англії вірили в чаклунство. Одну із героїнь роману, Ребеку, звинувативши в чаклунстві, погрожують спалити на вогнищі.
У романі В. Скотт дає детальні описи трапез, одягу того часу, лицарських обладунків.
На сторінках роману оживає історія однієї з європейських держав. Гострий сюжет весь час тримає читача в напрузі. В романі на першому плані такі вічні людські цінності, як чесність, шляхетність, мужність, вірність.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)