III варіант
Осінній бір, бурштинний, аж дзвінкий.
Таїть в собі музично-мрійну душу,
І я боюся таїну порушить
Наївним словом, дотиком руки.
Б. Чіп
Вже в кінці серпня повітря помітно холоднішає, особливо вранці. Часто ідуть дрібні невпинні дощі і земля залишається мокрою надовго, вже не просихає так швидко, як влітку. Вітер дме безперестанку і далеко розносить вже дозріле насіння трав і дерев. Де-не-де листя на деревах вже починає жовтіти.
Кожного дня цього золота стає все більше і більше. Барвистою, пухкою ковдрою встелена
Тільки подекуди тріпочуть на вітах дерев поодинокі листочки. Лісову тишу раз у раз порушують сумні наспіви синичок, скрекотання білобокої сороки, цвірінькання горобців. Зненацька над головою дятел застукотить дзьобом по стовбуру дерева, і цей стукіт луною рознесеться по лісу. Вересень – перший осінній місяць. Все в природі прощається з сонцем, теплом, намагається в останній раз вбратися яскравіше перед тим, як надовго зняти свій наряд.
Ліс забарвлений жовтими, червоними, золотими фарбами. Тому і наступний місяць називається жовтень.
Аж ось від дерева до кущика тягнеться тоненьке павутиння, наче мереживо. Краплі води на ньому, коли на них світить сонце, горять, як діаманти. Дуже гарно в лісі восени, коли стоїть бабине літо, золота осінь.
Я люблю погуляти наодинці з деревами, подихати свіжим повітрям, пошуркотіти листям.