ПІСЕНЬКА ЖИТНЬОГО ВІНОЧКА – ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії

Українська література 6 клас

КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА

ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії

ПІСЕНЬКА ЖИТНЬОГО ВІНОЧКА

У полі доріженька бита1 –

Котиться віночок із жита.

Котиться віночок по полю,

Проситься хазяїну в стодолу2:

– Пускай, хазяїне, в стодолу,

Вже я набувся на полю,

Вже я на полю набувся,

Буйного вітру начувся,

Дрібненьким дощем вмився,

Ранньої роси напився…

Я там недовго полежу –

Знову на поле побіжу.

1 Битий – протоптаний.

2 Стодола – приміщення, де зберігають

сіно і снопи.

Там у полі криниченька,

Навколо пшениченька.

Там женчики жали,

Золоті серпи мали,

Срібнії юрочки1,

Що в’язали снопочки.

Добрії були женці –

Дівчата й молодиці.

Дівчата – косаті2,

А хлопці – вусаті,

Молодиці – білолиці.

Що? Коли? Чому? Як?

1. До якого періоду жнив належить “Пісенька житнього віночка”? 2. Якими ви уявляєте женців, що повертаються з поля? 3. Проаналізуйте слова віночка.

4. Поясніть вирази у тексті пісні: гам женчики жали, золоті серпи мали; буйного вітру начувся; дрібненьким дощем вмився (про віночок).

Вправи і завдання

1.

Складіть твір-розповідь, використовуючи слова і словосполучення: свято першого снопа, обжинки, жниварі, плести віночки, освячувати хліб, новий урожай, “борода”.

2. Які форми слова жнець вживаються у тексті пісні? Поясніть їх.

3. Провідміняйте слово білолиций разом з іменником у всіх відмінках (білолиций парубок, білолиця дівчина, дитя білолице, білолиці молодиці).

4. Проаналізуйте народні прислів’я та приказки, пов’язані з осінню:

¦ Восени сонце світить, та не гріє.

¦ Осінь сумна, а жити весело.

¦ Восени і курчата курми будуть.

¦ Восени і горобець багатий.

¦ На Іллі до обіду – літо, а після обіду – осінь.

¦ Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі.

5. Розгляньте репродукції картин, вміщені на с. 29. Розкажіть про те, які відчуття вопи у вас викликають.

1 Юрочки – інструменти для в’язання снопів. 2 Косата (дівчина) – тобто з заплетеними косами.

ДЛИ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ

ЖАЛИ ЖЕНЧИКИ, ЖАЛИ

Жали женчики, жали,

Серпики поламали,

Серпики золоти,

Женчики молодії.

Сніп буде на причинок,

Сплетемо з нього вінок.

Котився віночок по полю,

Час нам, женчики, додому.

Оце ж тобі, борода,

Хліб, сіль, вода.

Добра нивонька була,

Сто кіп жита вродила.

Наше село веселе –

Ми віночок несемо.

Не з золота – з яриці,

З озимої пшениці.

ЗОЛОТІЇ СЕРПИКИ БРЯЖЧАЛИ

Золотії серпики бряжчали,

Поки сього жита дожали;

Тепер вже не будуть бряжчати,

А будуть в коморі лежати.

Лежить мужичок у золотім піджаці,

Підперезаний, та не поясом;

Не підіймеш – сам не встане.

(Сніп)




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ПІСЕНЬКА ЖИТНЬОГО ВІНОЧКА – ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії