Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, біографія – повна таємниць і загадок. Його повне ім’я навряд чи уміститься в один рядок. Але ще більше граней у його таланта. Давній Схід знав Омара Хайяма в першу чергу як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа.
У сучасному світі Омар Хайям відомий більш як поет, творець оригінальних філософсько-ліричних чотиривіршів, об’єднаних перекладачами у збірку “Рубайят”.
Рубаї – одна із найскладніших жанрових форм таджицько-перської поезії. Обсяг
Хайям – неперевершений майстер цього жанру. Його рубаї уражають влучністю спостережень і глибиною осягнення світу і душі людини, яскравістю образів, свіжістю метафор, добірністю ритмічної і музичної форми.
Багато книг, написаних про людину та її душу, могли б, напевно, уміститися в чотирьох рядках Хайяма:
Мы – источник веселья – и скорби рудник.
Мы – вместилище скверны – и чистый родник.
Человек, словно в зеркале мир, – многолик.
Он ничтожен – и он же безмерно велик!
Читаючи рубаї Хайяма, ми чуемо не
Если мельницу, баню, роскошный дворец
Получает в подарок дурак и подлец,
А достойный идет в кабалу из-за хлеба
Мне плевать на твою справедливость, Творец!
Поет начебто розмовляє з читачем. Він ділиться з ним своїми відкриттями і дає мудрі поради. Здається, що в усіх випадках життя Хайям знайде розраду:
Не оплакивай, смертный, вчерашних потерь,
Дел сегодняшних завтрашней меркой не мерь.
Ни былой, ни грядущей минуте не верь,
Верь минуте текущей – будь счастлив теперь!
Серед усіх земних радостей Омар Хайям виділяє любов як першооснову буття:
Изначальней всего остального – любовь.
В песне юности первое слово – любовь.
О несведущий в мире любви горемыка,
Знай, что всей нашей жизни основа – любовь!
Важко уявити, що рубаї Омара Хайяма прийшли до нас із середніх століть. їх автор не схожий на східних мудреців, що осягли всі премудрості Корана.
“Я – школяр у цьому кращому з кращих світів”, – писав про себе Хайям. Він справді більше схожий на вічного школяра або студента: дотепного, іронічного, закоханого в життя й у людину. Його віршам понад вісім століть. Але жоден чоти-ривірш не втратив інтересу для сучасників, не застаріло жодне його слово. Тому що кожне з них – про людину, про вічні проблеми буття, про земні радості і суми, що кожний з нас відкриває для себе заново.
Але тільки поету, великому майстру слова дане уміння донести свої відкриття людям.