УРОК 29
Тема. ЛPK № 1. Оксана Лятуринська. Поезії.
Мета: ознайомити учнів з особистістю Оксани Лятуринської, її поезіями; розвивати навички виразного читання, вміння висловлювати свою думку; виховувати бажання діяти на благо Вітчизни.
Обладнання: портрет О. Лятуринської, виставка її книг; аудіозапис пісні “Видиш, брате мій…”; відгуки про творчість О. Лятуринської.
Епіграф.
Оксана Лятуринська є поетка Божою милостю, і тільки жалюгідні еміграційні умови винні в тому, що вона досі не стала славною і широко знаною…
Юрій
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
1. Прослуховування аудіозапису пісні “Видиш, брате мій…”
2. Бесіда за питаннями:
– Хто є автором прослуханої вами пісні? (Б. Лепкий – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець.)
– Кого в образі журавлів змальовує Б. Лепкий? (Українців, що через певні обставини розійшлися по різних куточках світу.)
– Чи повинні ми впустити щире слово українських емігрантів в свою хату, до свого серця? Обгрунтуйте свою відповідь.
– Як пов’язана наша бесіда з жіночим портретом, який ви бачите перед
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
– Відлітали у вирій журавлі. Відлітали, щоб більше не повернутися. Безмірна туга і печаль розносилися по світу від їхнього журавлиного плачу. І ось уже більше століття цьому, здається, безконечному пташиному лету, а серце зранене болить, тужить, скочується пекуча сльоза у роз’ятрене серце матері-України.
Поети-журавлі… Ні, це вже журавлі-веселики, що повертаються на рідну землю думками, словом, і їхні полум’яні вірші закликають і закликатимуть нас до віри, любові, єдності в ім’я нашої рідної України.
“Оксана Лятуринська є поетка Божою милостю, і тільки жалюгідні еміграційні умови винні в тому, що вона досі не стала славною і широко знаною скрізь. Коли 1983 р. вийшла найповніша книжка “Вибраного” О. Лятуринської, стало очевидним: Лятуринська – одна з найвидатніших оригінальних постатей української поезії і її ім’я з достатньою підставою ставиться між іменами Лесі Українки і Ліни Костенко. При цьому береться до уваги як вагомий творчий доробок, так і масштаби неординарної особистості та тернистий життєвий шлях, що, як відомо, є мало не обов’язковою реальністю кожного талановитого українського митця-патріота”.
2. Повідомлення учнів.
(Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень.
“Народилася Оксана Лятуринська 1 лютого 1902 р. на чарівній Волині в українській шляхетній сім’ї. Це й визначило як її долю, так і характер: в дитинстві – зачарованість інтелігентністю середовища, а юність та молодість співпали з найвизначнішими та найтрагічнішими водночас процесами першої чверті XX століття: спочатку – коли народжувалася суверенна Україна й квітли надії на щастя, а потім – коли знавіснілі орди ворогів незалежності Вітчизни нищили її буйну свободу й українська інтелігенція або гинула у боях, або опинялася у вигнанні, і не уславлена за свої муки та рани, “за любов до народу, а обпльована й проклята… Померла 13 червня 1970 р.
…На вигнанні можна було чи зів’янути серцем, чи озлобитися і зректися мети, стати іграшкою сліпих сил. Та доля звела Лятуринську з тими, для кого Україна довічно лишалася Сонцем, що дає життя і небу, й землі, з тими, хто, й гинучи, вірив у неї: Юрієм Дараганом, Олегом Ольжичем, О. Стефановичем, Юрієм Липою, Оленою Телігою, Євгеном Маланюком, іншими, хто входив до української “польської” та “празької” поетичних шкіл. Там і сформувалося гуманістичне та поетично-мистецьке кредо О. Лятуринської: як найвища мета – щастя вільної, благородної, духовно багатої особистості в суверенно-гордій державі, а шлях до неї – любов і краса, царство свободи й гармонії.
…Перша книжка О. Лятуринської “Гусла” вийшла тільки 1938 p., але її пізній вихід свідчив лише про надзвичайну самовимогливість авторки. Поетеса прагла не просто виспівати себе, а знайти свій власний і зміст, і стиль. Друга збірка “Княжа емаль” (1941) – виявила народження майстра.
Видані в Празі, обидві книжки скоро стали раритетами. А трикнижжя Оксани Лятуринської – “Княжа емаль”, “Гусла”, “Веселка”, видане 1955 р. в Торонто, стало важливою віхою не тільки в творчості поетеси, а й у всій українській поезії” ( За П. Кононенком).
3. Зачитування відгуків про творчість О. Лятуринської, спроектованих на екран.
“Лятуринська – це втілена в творчість історична пам’ять народу і “органічно зв’язана з національно-народною творчістю” (О. Ольжич).
Лятуринська “засадничо шукає органічного зв’язку з напівмістичною та релігійною символікою нашої народної пісні” (В. Державін).
Лятуринська “через млу сторіч велику чаклує душу” (Коровницький).
“Лятуринська має не тільки свій стиль, а і свій світ. І більше: вона має гармонію в своєму світі, і то гармонію, не куплену ціною оминання недогідного” (Ю. Шевельов).
4. Виразне читання поезій із книги “Княжа емаль”. Можна починати читання із твору, яким починається збірка.
Зуб, патище, копито, пазур.
То муж ішов на силу вражу.
Сурмив тут мамут. Тут ведмідь
Печерний вів кошлатий слід.
Кружляв тут яструб в яснім небі,
По озеру плив чорний лебідь…
5. Обмін враженнями щодо прочитаного в парах.
6. Словникова робота за питаннями учнів.
7. Тлумачення поезії вчителем.
– Відповіддю на поклик душі О. Лятуринської стала ідея відбити народний дух від його найпервісніших до наймодерніших форм, від нашого прадитинства, коли панувало таємничо-поетичне сприйняття світу. Прочитана щойно поезія є одним із “Печерних рисунків”, якою починалася “Княжа емаль”, у якій були лише відбитки написів на печерній стіні. Без жодної філософії. Для поетеси минуле – то знаки буття й душі людини.
Тому “печера” язичника – то не лише помешкання, а й спосіб життя, адже він дбає і про духовну сферу.
Цей язичник не випадково від “печерних рисунків” прийде до творення “княжої емалі” – естетичних шедеврів нового покоління. Цей пращур-державник породить лицарів, гетьманів і всіх тих, хто нагадуватиме світові: Україна – нескорена; вона – безсмертна.
8. Виразне читання поезій із книги “Княжа емаль”.
Створив ти землю, оболонки
Й людину дотиком і дихом,
Чинив добро і діяв лихо,
Ти повнив дні й вершив ти роки.
Являвся пращуру, вогненно
Злітав до хатнього порога.
На землю ти зсилав Дажбога
І вергав їй сліпу Морену.
Владав ти всесвітом, Свароже!
Впаду на твар свою: воскресни!
Твого народу жрець безчесний
Вклонився Одіну. Чи ж гоже?
Яви лице у блискавицях!
Удар, розжар, розсип, розверзни!
Нехай хула в устах замерзне,
І хай ім’я твоє іскриться!
Ти ще не вмер, ти ще не вмер!
Через розбурханий Дністер
З Дніпра ти видибаєш, Боже!
Впадуть долів боги ворожі.
Перед лицем великих чуд
Жахнеться князь, чернець і люд.
Тоді ж у громі-блискавиці
Запаляться скирти пшениці
Злетить офірою когут.
Явися, Боже, і пребудь!
9. Бесіда за прочитаним.
10. Заповнення таблиці. (Учні виписують із поезії художні засоби та визначають їх роль).
II. Заключне слово вчителя.
– Причиною безсмертя України Оксана Лятуринська вважає безсмертя духу народного, що черпає свою силу не тільки у філософії пращурів, айв безсмерті своїх богів. Є. Маланюк написав: “… Її поетичні емалі переливаються, пульсують і шумують вічним життям справжнього мистецтва…”
Її твори повертаються до життя, і разом з тим починається нове життя славної доньки України.
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Закінчіть речення “Оксана Лятуринська постала переді мною як…”
(2 votes, average: 3.50 out of 5)