ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

Оксана Павлівна Сенатович народилася 2 січня 1941 року в Бережанах Тернопільської області, у родині сільських учителів. Писати почала ще у шкільні роки. У 1957 р. в колективному збірнику “Яблуневий цвіт” були вміщені її поезії.

У 1962 р. закінчила механіко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту. При інституті діяла літературна студія, яку відвідувала Оксана. Керував студією Микола Петренко, товариш Володимира Лучука.

Одного разу на чергове засідання літстудійців завітав і сам В. Лучук та познайомився з цікавою

дівчиною із полум’яною душею, яка згодом стала його дружиною.

Відтоді проживала у Львові. Працювала інженером на заводі, у науково-дослідному інституті легкої промисловості, була на профспілковій роботі в Будинку технічної творчості молоді та юнацтва, за що була нагороджена медаллю імені А. Макаренка. У 1993-1997 рр. – головний редактор часопису “Діти Марії”.

Та найголовнішою справою у житті стала для неї художня творчість. У 1968 р. вийшла друком перша поетична книжка Оксани Сенатович – “Стебло”. А потім були “Діапазон весни”, “Голубий голос”, “Чоловік з трояндою”.

Заслужену

популярність Оксана Сенатович здобула саме як дитяча письменниця. Перший її вірш для дітей “Дорога” був надрукований у “Барвінку” ще в 1969 році й відразу полюбився широкій аудиторії. Він обійшов усі збірки, читанки, перекладався різними мовами.

Згодом письменниця видала поетичні збірки “Червоні лелеки”, “Вісім сотень колобків”, “Вчиться вересень читати”, “Сніговик”, “Живемо в одному домі”, “Шпаки на колесах”, “Соловейку, тьох-мажор!”.

Член Спілки письменників України з 1976 року.

З великим зацікавленням було сприйнято її повість “Не виростуть хлопці без дощу” та чимало інших прозових творів. У 1992 р. вона стала першим лауреатом премії ім. Олени Пчілки, а 1995 – Тернопільської обласної премії імені Іванни Блажкевич.

Оксана Сенатович перекладала для дітей зі слов’янських мов. Наприклад, книжку сербського поета Й. Йовановича-Змая “Малий велетень”. її власні твори теж перекладено багатьма іноземними мовами.

Двоє синів Оксани Павлівни – Тарас та Іван – нині також займаються літературною творчістю.

Померла Оксана Сенатович 31 березня 1997 року. Похована на Личаківському цвинтарі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ОКСАНА СЕНАТОВИЧ