ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
§ 6. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ
Образ Фауста у світовій літературі
Фауст – історична особа. Він жив у першій половині XVI століття, був ученим, займався магією та астрологією. Його образ уперше з’явився в німецькій народній книзі XVI століття, створеній на основі
Народних переказів та легенд. У ній розповідалося про те, як чорнокнижник і маг Фауст підписав кров’ю угоду з дияволом.
У 1587 році друкар із Франкфурта-на-Майні
Коли закінчився термін угоди, знайшли тіло Фауста, покалічене чортами. Повість завершується зверненням до читачів, щоб “кожен християнин,
У 1592 році вийшла друком перша драматична обробка відомої легенди – “Трагічна історія доктора Фауста” Кристофера Марло, де автор поетизує головного героя і порушує філософські питання – проблему добра і зла, “чесного” і “нечесного” знання, “спасіння душі”. У кінці п’єси Фауст виголошує звернений до Бога трагічний монолог, в якому вимолює спасіння своєї душі. Образ Фауста у трактуванні Марло знайшов своє втілення в лялькових виставах, які йшли в Німеччині до середини XIX століття.
У 1599 році Генріх Відман опублікував свою “Історію Фауста”, яка містила нові легенди про вченого-чорнокнижника. У 1674 році з’явилося “Життя Фауста” І. Н. Порітцера, а в 1725 – “Життя Фауста” невідомого автора. Усім названим творам властиве негативне ставлення до образуФауста через складену вченим угоду з дияволом.
Легенду про доктора Фауста збирався використати і Г. Е. Лессінг, за задумом якого герой мав потрапити після смерті в рай, але сама п’єса не дійшла до нас – залишилися тільки її план та кілька сцен.
“Фауст” Гете відрізняється від усіх попередніх обробок давньої легенди, передусім, образом головного героя. Це фігура грандіозна, велична, всеосяжна. В образі його митець утілив одвічну боротьбу добра і зла в душі людини. Він поставив Фауста у центрі Всесвіту, природи, на перехрестя різних часів і культур.
Таким чином історія морального вибору людини набула всесвітнього значення.
Після Гете до образу Фауста зверталися О. Пушкін, М. Лєрмонтов, О. Блок, Т. Манн та інші письменники. Ця традиція не переривається й нині.
Чудові ілюстрації до “Фауста” Гете намалювали французькі художники Е. Делакруа, Г. Доре та А. Шеффер. Великий твір надихнув і таких різних художників, як М. Врубель і Р. Кент. За мотивами трагедії композитор Ш. Гуно написав оперу “Фауст”, а А. Бойто – оперу “Мефістофель”.
До твору Гете писали музику також Л. ван Бетховен, Г. Берліоз, Ф. Ліст, Р. Вагнер, М. Глінка, М. Мусоргський, П. Чайковський, А. Шнітке.
Поміркуйте і дайте відповідь
З’ясуйте схожість і відмінності між Фаустом і Вагнером. На боці якого героя симпатії Гете?
Хто такий Мефістофель? Як ви розумієте цей образ? Чому він каже про себе: “Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого”?
Якою є роль Мефістофеля у творі?
Яким випробуванням піддає Мефістофель Фауста в першій частині трагедії?
З’ясуйте символічне значення сцен “Авербахів склеп у Лейпцигу”, “Відьмина кухня”, “На вулиці”, “біля міського муру”, “Ніч”, “Вальпургієва ніч” та ін. Яким із кожної ситуації виходить Фауст?
Чи вдалося Мефістофелю довести, що людина – лише “тварина із тварин”?
Яким постає Фауст в останньому монолозі другої частини?
Дослідіть самостійно
Розкрийте сутність духовних шукань Фауста (на підставі першої частини твору).
Схарактеризуйте образ Маргарити, розкрийте її трагедію.
Дайте своє трактування фіналів першої і другої частин твору.
Знайдіть творче рішення
Напишіть твір-роздум на тему “Що є людина на землі?” (за трагедією Й. В. Гете “Фауст”).