10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
III варіант
За всю історію здобування нашою країною волі було багато сміливих козаків. Та не знайдеться, мабуть, людини, яка б не знала та не чула про Богдана Хмельницького. Цей талановитий полководець, гнучкий дипломат і щирий патріот України очолив визвольну війну 1648-1654 pp., яка була зумовлена тим, що польська шляхта поневолювала український народ.
Перетворювала козаків і вільних селян у кріпаків, насильно вводила католицьке богослужіння в церквах. Визвольна війна почалася з перемог під Жовтими
У пісні “Чи не той то хміль” оспівується ця перша перемога Богдана Хмельницького над польсько-шляхетським військом. Він виступає у пісні як втілення патріотизму народу, його сили й радості від здобутої перемоги. Починається ця пісня паралелізмом: “Хміль – Хмельницький”, який повторюється з деякими варіаціями тричі.
Цей засіб вжито, щоб підкріпити висловлену думку.
Спочатку Хмельницький “з ляхами б’ється”, потім “ляхів рубає” і нарешті “ляшенків тисне”. Хміль у народних піснях – символ молодості, буяння сили. Джерело молодечого запалу і сили
А я ляхів не боюся
І гадки не маю –
За собою великую
Потугу я знаю.
Іще й орду татарськую
За собою веду, –
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду.
Після битви вже відчувається почуття зневаги і презирства до вражих ляхів:
Гей, не один лях лежить
Головою в воду…
Гей, не один лях лежить,
Вишкіривши зуби…
В іншій пісні “Гей, не дивуйте, добрії люди” згадується і Богдан Хмельницький, і Жовтоводська битва, де завдяки військовому таланту нашого гетьмана український народ здобув першу перемогу. В єдності і мужності народних мас великий гетьман відчув велику силу:
Нуте ж, козаки, у скоки,
Зберімося в боки
Загнали ляхів за річку Віслу,
Що не вернуться і в три роки.
Уяву про важке становище України напередодні визвольної війни 1648-1654 pp. дає народна пісня “Розлилися круті бережки”:
Гей, гей, похилилася
Чогось наша славна Україна
Гей, гей, засмутилася.
Не забув український народ свого героя. У Києві напроти Софійського собору є величний пам’ятник Богдану Хмельницькому. На красивому коні, що ніби рветься у бій, сидить славний козак, який, легко натягнувши повідця, стримує його.
Та не лише цим ми віддаємо шану, а ще й тим, що зберігаємо і знаємо пісні про наше минуле. І найголовніше – тим, що виконали його мрію, стали незалежними!
(2 votes, average: 4.00 out of 5)