(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, – Гей, не один лях лежить Головою в воду. “Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, – їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди”. “А я ляхів не боюся Г гадки не маю – За собою великую Потугу я знаю, Іще
Ой, втікали вражі ляхи – Погубили шуби… Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, – Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи, Деякії повки, – їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти – Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця – Не по однім ляшку Зосталась вдовиця…
Коментар Визвольну війну проти панської Польщі, яка захопила українські землі й прагнула підкорити собі український народ, очолив славний гетьман Богдан
У пісні змальовується досить жорстока картина поразки ляхів (поляків). Але, за народними уявленнями, це справедлива кара, адже вони – завойовники, вони прийшли на нашу землю з мечем.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)