НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ (24.10.1847, с. Аули, тепер Криничанського р-ну Дніпропетровської обл. – 19.05.1925, Запоріжжя) – фольклорист, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, педагог.
Народився в сім’ї службовця. 1865 р. закінчив Олександрівську повітову школу й до 1868 р. працював писарем у казначействі. Самотужки здобув усебічні знання з різних галузей наук. У 1868 – 1877 рр. працював учителем у школах Олександрівського повіту, доки був звільнений за поширення українофільських тенденцій.
Був співробітником статистичного бюро Чернігівською губернського
Провівши статистико – економічне обстеження Олександрівського повіту та м. Олександрівська, зробив огляд архівів по всій губернії, здійснив ряд розкопок в околицях м. Олександрівська, на Хортиці, у Великому Лузі. Внаслідок цього вийшов ряд важливих історико-статистичних та археологічних праць: “История города Александровска в связи с историей возникновения крепостей Днепровской линии” (1905), “С берегов Днепра”
Разом із Г. Залюбовським та І. Манжурою Я. Новицький в 70-х роках XIX ст. поклав початок вивченню фольклору Нижнього Подніпров’я. Велика кількість його записів надрукована в збірнику М. Драгоманова “Малорусские народные предания и рассказы” (1876). Я. Новицький видав перші регіональні збірники українського фольклору: “Малорусские несни, преимущественно исторические” (1894), “Малорусские исторические песни” (1908), “Малорусские народные предания, поверья и рассказы” (1907), “Запорожские и гайдамацкие клады” (1908), “Малороссийская и запорожская старина в памятниках устного народного творчества” (1907), “Народная память об урочищах и исторических лицах Запорожья” (1909), “Народная память о Запорожье” (1911), “Духовний мир в представлений малорусского народа” (1912), “Малорусские народные заговоры, заклинання, молитвы и рецепты, собранные в Екатеринославщине” (1913) та ін.
Його праці високо оцінили такі видатні вчені, як М. Сумцов, Д. Зеленін, В. Гнатюк, Ф. Колесса, Д. Яворницький. Сумцов назвав його одним із найкращих знавців краю, бо, крім історико-археологічних та фольклорно-етнографічних матеріалів, Я. Новицький збирав також природничі колекції, надіслав багато експонатів до Катеринославського історичного музею. Був також засновником і директором Запорізького обласного історичного музею та Запорізького окружного архіву.
Як науковець був членом Російського географічного товариства, Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті, Катеринославського наукового товариства, Катеринославської вченої архівної комісії та ін Вів активну громадську й просвітницьку діяльність.
Літ.: Сумцов Н. Ф. Современная малорусская этаография. СПб., 1893. Т. 1; Чернявський Д. Ф. Яків Павлович Новицький // Україна.
1926. Кн. 1; Білий В. В. Я. П. Новицький (1847 – 1925) // Зап. іст.-філол. відділу УАН. 1926. Кн.
7 – 8; Ульяновський В. І., Абросимова С. В. Листа Я. П. Новицького до Д. І. Яворницького // Укр. археогр. щорічник. К., 1992. Вип.
1; Морозюк В. Народознавчо-освітня діяльність Якова Новицького // Нар. творчість та етаографія. 1992. № 5 – 6.
Л. Іваннікова
(2 votes, average: 5.00 out of 5)