“Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і партійної приналежності” (редакційна стаття “До читачів”. – “Н. У.” – “1923, №1-2). Ставив
Навколо “Н. У.” об’єдналися письменники, громадсько-культурні діячі, вчені, переважно емігранти (Д. Антонович, В. Винниченко, П. Богацький, Л. Білецький, Ю. Дараган, Валерія О’Коннор-Вілінська, Олександр Олесь, В. Самійленко, О. Стефанович, М. Обідний, Софія Русова та ін.).
Журнал містив твори різних жанрів і художніх напрямів представників різних частин України: Буковини й Галичини (Ольга