Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки наслідування має набагато вищий рівень новаторства та розвитку певної літературної традиції. У світовій літературі багато випадків наслідування має послання Горація “До Мельпомени” (Г. Державін – О. Пушкін – В. Брюсов – ?. Рильський).
Зустрічається
Зокрема, знамениті “П’ятериці” Навої, Хосрова, Джамі є також наслідуванням п’яти поем (“Скарбниці таємниць”, “Хосров і Ширін”, “Лейлі й Медж-нун”, “Сім красунь”, “Іскандернаме”) азербайджанського поета XII – початку
Так, вірш “Рибалка” П. Гулака-Артемовського є переспівом відомої балади Гете, а “Маруся” Л. Боровиковського – це переспів балади В. Жуковського “Світлана”.