2.3.1. Поняття про народну драму. Види народної драми, їх особливості (“Коза”, ляльковий театр “Вертеп”, “Живий вертеп”, “Маланка”). 2.3.2. Художня своєрідність драматичного комізму, гумору й сатири.
2.3.3. Типи комічних персонажів. Засоби їх зображення. 2.3.1-2.3.2.
Поняття про народну драму. Види народної драми. Народна драма – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Характерні ознаки народної драми: синкретичність (поєднання слова, співу, танцю), імпровізація,
Серед видів народної драми вирізняється ляльковий театр-драма “Вертеп”. Це давня обрядова форма українського народного театру, своєрідне поєднання народної і книжної культури. Назва походить від праорійських слів-архетипів “вер”, “вир”, що означають “вирувати”, “повертатись”, “відроджуватись”, “рости”,
Драматичне мистецтво зародилось у Давній Греції на грунті культових свят, пов’язаних зі смертю та воскресінням Бога Діоніса. Першопочатково це було обрядове священнодійство, головним ритуальним моментом якого була пісня-молитва-колядка. Таке тлумачення вертепу на честь народження Христа виникло у зв’язку з розповсюдженням на наших землях християнської ідеології, яка переосмислила народну культуру. Саму назву вертепу стали тлумачити як печеру, де, за легендою, Марія народила Христа. Творцями вертепу були студенти Києво-Могилянського колегіуму.
Вертепників називали річними гістьми, адже вони раз у рік приносили людям добру звістку про народження Сонця і бажали гарного врожаю. Вертепники носили з собою восьмикутну зірку – знак Коляди-Радості і співали: “Нова рада встала, що на небі хвала. Над Вертепом звізда ясна увесь світ возсіяла”. Важливим ритуальним елементом вважався сміх, що збуджує людей, тому популярними були інтермедії. Уперше українська народна драма була розглянута в роботах М. Тихонравова, а першу публікацію вертепу здійснив етнограф М. Маркевич у книзі “Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян” (1861 р.).
Вивчали даний жанр М. Возняк, М. Грінченко, М. Йосипенко, П. Богатирьов та ін. Одним із ранніх різновидів народної драми є пісня-гра. Віддавна ці ігри мали магічний характер – заклинання весни, дощу, врожаю, відзначалися імітацією рухів трудової діяльності. Одним із різновидів народної драми є “Весілля”, головними героями в ній виступають князь, княгиня, бояри, світилки, котрі виконують ряд функцій весільного обряду: сватання, заручини, плетіння вінка, гільце, дівич-вечір, коровай, саме весілля.
Контрольні запитання 1. Що властиве народній драмі? 2.Як називали того, хто показував вистави в ляльковому театру? 3. Назвіть дитячі ігри з елементами драми. 4. Що символізує кожна дійова особа у різдвяній драмі “Коза”?
Творчі завдання 1. Знайдіть відповідність між обрядовим святом і народною драмою-грою “Коза”, “Просо”, “Подоляночка”, “Весілля”. 2. Про яку народну драму писав І. Франко: “Рухома, переносна скринька, декорована як Віфлієм, з яслами і дитиною Ісусом і Марією, волом і ослом і пастухами; прихід трьох царів, сцени з Іродом, з жидами, воякою, чортом і смертю…” Охарактеризуйте цю драму. 3. Коли виконували пісню-гру “Коструб”? Проаналізуйте текст пісні, визначте символічне значення Коструба, кількість дійових осіб, хорові партії. Література до теми: 1. Волошин І. О. Джерела народного театру на Україні. – К., 1960.
2. Горик Н. Розробки уроків з української літератури за календарно-тематичним плануванням (9 кл., І семестр) // Дивослово. – 2001. – № 9. – C. 52 – 67. 3. Степанишин Б. Давня українська література в школі. – К.: Либідь, 2000. – 504 c. 4. Федас Й. Український народний вертеп (у дослідженнях ХІХ – ХХ ст.) – К.: Наук. думка, 1987. – 182 c. 5.Франко І. Я. До історії українського вертепу ХVІІІст. // Зібр. тв. У 50-ти т. – Т. 36. – C. 170 – 376.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)