Окремий вид драми – вертепна драма. В Україну вона прийшла із Західної Європи, де була поширена як сполука різдвяної драми зі світською драмою маріонеткового театру. В Україні вертеп прийшов на зміну інтермедії уже у XVII столітті.
Популяризували вертеп мандрівні дяки. Згодом до них приєдналися актори і музиканти, котрі й озвучували театральне дійство.
В усіх відомих текстах вертепної драми (Маркевича, Галагана й того, що видав Франко) українська вертепна драма складається з двох частин: релігійної та інтермедійної з національно-побутовим
За вертепним коробом розташовувався хор, який виводив молитви й духовні канти, а також скрипаль, під музику якого співали і танцювали маріонетки.
Зазвичай вистава починалася на верхньому поверсі хоровим співом. Перед публікою
Розгортається справжнє різдвяне дійство.
Друга частина українського вертепу – справжня мелодрама, в якій зображено життя, симпатії та антипатії нашого народу. У початкових сценах іще відчувається зв’язок із першою частиною, бо тут ідеться про Різдво Христа. Далі розгортаються дійства з народним віршуванням, піснями, уривками з народних творів.
Дід і баба, котрі танцюють під пісню “Ой під вишенькою”, розпочинають яскраве свято вертепних персонажів. Найулюбленіший із них – запорожець.
Зміст інтермедій розповсюджувався усно. І лише деяким збирачам фольклору вдалося записати тексти і пісні різдвяного вертепу. Завдяки їх ентузіазму ми сьогодні маємо уявлення про давній український вертеп. До того ж маємо можливість побувати на щорічному фестивалі вертепів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)