Творчість кожного письменника можна умовно розділити на якісь періоди. Для кожного періоду діяльності будь-якого письменника, особливо поета, характерні деякі особливості. Це пов’язано з творчим розвитком письменника і його особистим досвідом, який також впливає на його творчість, іноді такий вплив досить серйозно.
Саме з цієї причини настільки важливо виділяти певні періоди діяльності письменників.
Однією з основних тем творчої діяльності Тараса Григоровича Шевченка була тема національно-визвольної боротьби українців. У всі
Переконання щодо національної української проблематики, отримані протягом цього періоду, автор зберігав аж до своєї смерті.
Мотив революційної боротьби від Тараса Шевченка отримує нові образи
Для себе в якості історичного завдання він обрав шлях абсолютно безкомпромісної і навіть жорстокої революційної боротьби. Автор остаточно прийшов до висновку, що українську націю зможе об’єднати тільки війна і пролита кров.
Під враженням від тодішньої сучасності Тарас Шевченко написав поему “Сон”. Вона має сатиричний стиль, сьогодні цю поему можна називати однією з найбільш сатиричних поем, які коли-небудь були написані. Досить відомими стали також його поеми “Чигирин, Чигирин”, “Розрита могила”. Національна проблематика була розглянута в поемі “Сліпий”, де критиці з боку автора була піддана Катерина Друга.
Також варто зауважити, що в поемі “Великий Льох” Тарас Шевченко також зачіпає національну проблематику, даючи негативну оцінки “Переяславської угоді”.
Незважаючи на відносну стислість трирічного періоду, Тарас Шевченко зміг вмістити в нього велику кількість творів, в яких також розглядав національну проблематику. Автор остаточно прийшов до висновку, що безкровна боротьба за самостійність не дасть результату, а більш ефективним шляхом для досягнення мети буде революційний шлях.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)