На руїнах

“На руїнах” – літературно-суспільний збірник, видрукуваний як додаток до календаря “Просвіти” на 1924 у серії “Народна бібліотека “Просвіти”. Відображав становище західноукраїнських земель під час першої світової війни та під окупацією Польщі. Назву отримав від вірша О. Бабія “На руїнах”, де є такі рядки:

І знов ярмо! І знов неволя!

Хто знає – може, на століття.

Акцентація на трагічних сторінках історії (напади татар на Україну, пізніші лихоліття) була співзвучна, ситуації, в якій опинилася Галичина після

занепаду ЗУНР. Поетичні твори (І. Франка “Земле моя”, Б. Лепкого “Вороне чорний”, Олександра Олеся “Розбіглись ми…”), історична проза (А. Лотоцького “Тоді, як галич на Галич налітала…”, В. Островського “Земля”, Є. Яворовського “Нариси з воєнних переживань”), відбиваючи драматичні ситуації з життя українського народу, надавали збірникові мінорної тональності. Водночас фрагмент “Каменярів” І. Франка, деякі твори інших авторів вносили у збірник оптимістичний настрій.

Крім літературної частини, збірник мав освітньо-пізнавальну, де виступили І. Крип’якевич (під псевдонімом

І. К.), І. Велигорський, М. Возняк. У заключній частині видання, суспільно-педагогічній, вміщено статті І. Брика (про НТШ у Львові), І. Герасимовича (“Сучасне наше шкільництво”), П. Кривоноса (“Американські українці – рідному краєві”) та ін. Низку матеріалів, зокрема “Проповідь” полкового священика М. Кривуцького покалічила польська цензура.

Збірник ілюстрований світлинами. Художнє оформлення виконали П. Ковтун і А. Колцуняк.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

На руїнах