Існує безліч романів та інших літературних творів, які змушують людину в дійсності задуматися про власне життя і про все, що відбувається в житті день від дня. Цілком зрозуміло, що роман Федора Достоєвського “Злочин і кара” є одним з таких творів. Він змусив замислитися про багато чого не тільки мене одного, але і безліч інших людей.
Думаю, що саме цим і зумовлена його така висока популярність серед читачів класики світової літератури.
Після прочитання цього роману мене переповнювало відразу кілька важливих думок. По-перше, я задумався
Втім, я не можу сказати, що через все це я вважав Родіона поганою людиною. Він скоїв злочини для того, щоб використовувати гроші на благу мету. Крім того, було видно, як його мучить совість за вчинений злочин. Звичайно, все це наштовхувало на думку про те, що він не такий поганий чоловік.
Але ми знаємо про душевні проблеми
Другою думкою, яка виникла в моїй уяві після прочитання цього видатного роману, була думка про те, як важко живеться людям, які не змогли знайти собі місця в житті і покликання. Природно, що основним прикладом в даному випадку був сам Родіон Разкольніков. У нього було вкрай складне життя.
Я думаю, що саме через свої численні проблеми він і зважився піти на злочин і у нього сформувалася така дивна теорія щодо устрою всього світу. Крім Родіона, ми можемо дізнатися з роману і про багато інших цікавих образів, на які так чи інакше впливають умови життя буржуазного суспільства. З одного боку, ці образи цікаві. З іншого боку, всі вони вкрай далекі від ідеалу.
Мені здається, що з багатьма персонажами Достоєвського, описаними в цьому романі, щось дійсно не так.
Цей роман викликав у мене так багато роздумів і переживань, що описати всі їх тут представляється вкрай складним, практично неможливим. Втім, я описав ключове з того, про що думав, у цьому творі. Як мені здається, цього цілком достатньо, щоб зрозуміти, що цей роман справив на мене дуже сильне враження.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)