“Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки.
Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь?
Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – повість комічна. Діалог Карпа й Лавріна, в якому йшлося про сільських дівчат, надзвичайно, смішний. Хіба можна не посміхатися, читаючи Карпові характеристики.
Весело
Але по мірі розвитку сюжету мій настрій змінювався. Чомусь уже не було смішно. Що ж трапилося? Постійні сварки, а потім і бійки в родині Кайдашів майже повністю змінили персонажів. Так, Мотря, горда, працьовита, розумна, поступово перетворюється на злу, бездушну, навіть жорстоку особу.
Карпо доходить до того, що піднімає руку на батька, а пізніше кидається на матір, трясе її, як грушу, і біжить за нею з ломакою, збираючись побити.
Найбільше вразили зміни в поведінці і вчинках Лавріна і Мелашки.
Але з часом і вони “гідно” відбивають словесні атаки Мотрі, навіть беруть участь у “бойових діях”, захищаючи свої горщики, кухлики, кабанчика, грушу…
Повість поступово з комічної стає трагічною, бо дуже сумно спостерігати за тим, як деградує, занепадає людина. Саме у такому напрямку змінюються персонажі “Кайдашевої сім’ї”. Наслідки цих змін можна пояснити двома причинами. По-перше, впливом суспільства, характер якого змінився після скасування кріпацтва.
Нові відносини базуються на приватній власності, а звідси – нова психологія людини: найголовніше – це,”моє”, його треба збільшувати й захищати. От і б’ються між собою брати й невістки за землю, за батьківську спадщину, за майно і худобу.
Але нові суспільні відносини все-таки не повинні руйнувати сім’ї, перекреслювати елементарні норми народної моралі. Ось, на мою думку, друга причина деградації дійових осіб – відсутність поваги й вірності народним традиціям, які регулювали стосунки між батьками й дітьми, між братами, іншими родичами.
Члени Кайдашевої сім’ї втратили здатність любити й поважати близьких людей. Головним для кожного з них стало прагнення утвердити свою зверхність, захистити свій інтерес, матеріальний і моральний. Для мене всі вони – і старші, і молодші – схожі між собою. Важко звинуватити когось одного.
Хіба тільки Кайдашиха винна у тій “домашній війні”? Я впевнена, що якби Мотрі більше терплячості і делікатності, то й багатьох сварок можна було б уникнути.
“Кайдашева сім’я” справді є особливим твором, який і смішить, і засмучує, і запам’ятовується. Він є своєрідною пересторогою: дивіться, якими можуть бути люди, і не повторюйте їхнього “досвіду”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)