УРОК 26
Тема. Михайло Стельмах. Розповідь про письменника. “Березень”.
Прагнення людини-трудівника віддати всі свої сили праці на рідній землі. Образне змалювання краси весняної природи.
Мета. Ознайомити учнів з біографією письменника, використовуючи прочитані твори; удосконалювати вміння самостійно аналізувати поезію, виступати з рефератом; виховувати любов до природи рідного краю та людей праці.
Обладнання: портрет М. Стельмаха, твори письменника.
Хід уроку
I. Оголошення теми і мети уроку.
II. Сприйняття та засвоєння
1. Ознайомлення учнів з дитячими роками М. Стельмаха (з використанням прочитаних уривків повістей “Гуси-лебеді летять” і “Щедрий вечір”.
– Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року в селі Дяківці Літинського повіту на Вінниччині в незаможній родині. Першою пробудила в дитячому серці любов до землі та її краси мати. Про невтомну трудівницю Ганну Іванівну, добру і ласкаву, М. Стельмах писав в автобіографічній повісті “Гуси-лебеді летять”.
– Знайдіть і зачитайте уривок, у якому йдеться про матір письменника та любов до землі.
(Від слів: “В її
Чарівна природа Прибужжя, народна пісня, казки, легенди, думи глибоко і назавжди запали в серце вразливого хлопчика. З дитинства Михайлик виявляв великий потяг до книги та знань. Виструганою з гілки клена ручкою виводив перші літери і слова.
Чорнило робив з бузини.
– Знайдіть і зачитайте епізод про перші прочитані книги.
(Від слів: “Якось я швидко, самотужки, навчився читати…”)
Найніжніші спогади в душі Михайлика збереглися про батька –
Панаса Дем’яновича – і діда Дем’яна, колишнього кріпака, талановитого майстра.
Знайдіть і зачитайте в ролях уривок з твору “Щедрий вечір”, у якому йдеться про батькову науку.
(Від початку уривка до слів: “Я беру з татових рук полив’яний глек”.)
– Зачитайте абзац зі статті І. Семенчука “Життя починалось з любові…” про діда Дем’яна).
(Від слів: “Як уже підкреслювалося…” до слів: “… подружню вірність і пісню”.)
Першим учителем і порадником Михайлика був дядько Себастіян, якого він дуже любив і поважав. Пізніше письменник так напише про нього: “Дядьку Себастіяне, мій перший добрий пророче, моя радість і смуток! Вас уже давно немає на світі, але й досі мені світять ваші глибокі очі, і досі ваша сердечність ходить з дітьми, що знали вас. І хай вам пам’ятником буде людська подяка і моє слово…”
До школи хлопець пішов у 1921 році. Його прийняли одразу до другого класу.
– Як про це розповідається у творі?
Йшла громадянська війна. Холод, розруха, жорстокі бої. У родині Стельмахів на всіх одні чоботи.
Батько, бачачи великий потяг сина до науки, вирішує носити Михайлика до школи на руках, загорнувши у кирею.
– Читаємо про цей випадок у ролях.
(Від слів: “Вчився я добре…” до слів: “… наближаються найдорожчі дні мого дитинства”.)
Після закінчення початкової школи М. Стельмах вступив до школи колгоспної молоді. Оранка, сівба і перші проби пера. Цілий день у полі, а ввечері біля книжки.
Потім було навчання у Вінницькому педагогічному технікумі, а згодом – в інституті, який закінчив у 1933 році. Через три роки були надруковані перші поезії молодого автора. Ось як відгукнувся про них JI. Первомайський: “Насамперед це глибоке відчуття природи…
Для Михайла Стельмаха природа становить і джерело, і зміст поезії. Можливо, що йому бракує іншого, але злиття його поетичної думки з шумом трав, з плеском риб у лугових затоках, з повільним бігом хмарин на тлі весняного прозорого неба – безперервне і, на мій погляд, мусить бути відзначене як явище глибоко відрадне…”
Саме на цей час припадає написання поезії “Березень”, яку ми розглядаємо сьогодні на уроці.
2. Виразне читання вірша “Березень”.
3. Аналіз поезії.
– Як описує поет прихід весни?
– Які художні засоби при цьому використовує? (Метафори: “звелися ріки”, хмари воду п’ють, гаї спинились, хлюпоче веслами весна, земля піднімає буйні трави.)
– Випишіть епітети з вірша, підберіть і запишіть власні до цих самих слів, Наприклад: буйні трави – шовкові, густі; світ щасливий – прекрасний, неповторний, чарівний; земля хмільна і запашна – квітуча, барвінкова.
– Знайдіть у поезії порівняння, поясніть, з якою метою їх вжито у тексті. (Хмари-лебеді; сік-хміль.)
– Зачитайте останню строфу, сформулюйте головну думку.
Палітра словесних барв у Михайла Стельмаха багатогранна. В поезії
Зачаровує простота, наповнена невичерпними джерелами народної пісні. Барви Стельмах добирає найтонші, відтінки – найніжніші. Персоніфікація природи викликає у серці радісний настрій.
Висока емоційність слова, постійний зв’язок з читачем – ось про що постійно дбає Стельмах-поет.
4. Виступ учня з рефератом “Роки війни. Боєць і поет”.
Інформація для вчителя. “Коли прийшла війна, – писав у своїх спогадах Михайло Стельмах, – я став гармашем і продовжував писати. Це вже були інші поезії, – мужності, бою і боротьби”.
Вірші молодого українського поета, написані у перервах між боями, справді сповнені невдаваної мужності й звитяги, несхитної упевненості в перемозі над ворогом.
Ми можем померти – не вмре Батьківщина. Ми можем загинути – не згине народ! –
Висловлює він переконання у вірші “Затьмарилось сонце на ясному небі…”, який був написаний у перші дні війни.
(У липні 1941-го гармаш Стельмах поблизу Великих Лук був тяжко поранений і контужений. Знову взявся за перо вже у військовому шпиталі, під час тривалого лікування. У Воронежі та Уфі в 1942 році виходять дві збірочки фронтових поезій – “Провесінь” і “За ясні зорі” (за редакцією М. Рильського).)
Його фронтова лірика полонить суворою правдою:
Життя моє – ідуть бійці суворі,
І чуєш дзвін напружених сердець.
Вночі простелені зринають зорі,
В полях вмира поранений боєць.
Береш його гвинтівку серед поля,
Що пахне ще і потом, і теплом,
А на могилі вже печалиться тополя
І тужить колос вистиглим зерном.
У 1943 p. М. Стельмах працює спецкором газети “За честь Батьківщини”. 20 липня 1944 р. Михайло Панасович був вдруге важко поранений під час бомбардування. Загрожувала гангрена.
У грудні 1944 знову побачився з побратимами вже на польській землі.
Виступ на радіо започаткував найцікавішу сторінку біографії письменника – його участь у радіомовленні 1941-1945 pp. Про велику популярність поетичних творів М. Стельмаха свідчать повторні випуски в ефір одних і тих самих текстів. Вірш “Поранений лежав я…” прозвучав чотири рази, “Матері” – двічі, “Дума про плугатаря” – двічі.
У роки війни почав писати і прозу. Говорив про це так: “А знаєш, я почав писати прозу… За війну такого набачився, що хочеться розповісти про все просто і щиро, не зв’язуючи себе римою і розміром.
Тут треба, щоб слово закипало, мов залізо в горні…” Його твори, зокрема перші оповідання, які незабаром були надруковані у збірці “Березовий сік” з благословення Юрія Яновського, часто звучали в ефірі.
5. Самостійна робота з підручником (складання хронологічної топ лиці).
III. Підсумок уроку. Технологія “Незакінчені речення”.
1. Михайло Панасович Стельмах народився…
2. Закінчивши сільську школу, навчився…
3. На фронті був…
4. Крім поезії, писав…
5. Найвідоміші романи:
6. Мати Михайлика вірила…
7. “Вона (мати) перша в світі навчила мене…”
8. Михайлик – талановитий, допитливий хлопчик, який любив…
9. Коли хлопчик якось побачив за вікном сніг, то…
10. Побачивши на вулиці Панаса з сином, люди дивувалися, бо…
IV. Домашнє завдання.
Прочитайте статтю Д. Павличка “З глибин народного життя”, складіть до неї план, підготуйте читання і переказування статті І. Семенчука “Життя починалось з любові…”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)