Народився Михайло Орест Гайворонський 15 вересня (за інш. дан. 1 вересня) 1892 р. в Заліщиках на Поділлі. Після закінчення Заліщицької семінарії (1912) він їде до Львова і навчається у Вищому музичному інституті імені М. В. Лисенка.
З вибухом першої світової війни 1914 р. та розпадом Австро-Угорської імперії починається великий національно-визвольний рух Галичини. М. Гайворонський вступає до лав Українських Січових Стрільців. Він стає диригентом, організатором та інспектором духових оркестрів.
На початку 1920-х років – викладає у Вищому музичному
1923 р. М. Гайворонський виїздить на постіне місце проживання до США, де у Нью-Йорку (разам з Р. Придаткевичем) засновує Музичну Консерваторію (1924). Одночасно він відвідує лекції у Колумбійському університеті. Невдовзі Михайло Гайворонський організовує Український інструментальний оркестр, яким керує до 1936 р., а також об’єднаний хор зі співаків семи навколишніх церков.
З ними він влаштовував великі концерти своїх творів у 1932-1936 рр.
З
Музична спадщина М. Гайворонського досить велика. до найвідоміших його творів належать понад 30 стрілецьких пісень (кілька на власні вірші), рапсодія “довбуш”, увертюри, танці та марші для духового оркестру. В Америці були створені “Симфонічне алегро”, вальс “Червона калина”, квартет “Морозенко”, “Різдв’яна сюїта” і “Коломийка” для для скрипкового тріо, скрипкові твори “Елегія”, “Колискова”, “Пісня без слів”, “Серенада”, “Сонатина”. Перу композитора належать також хорові збірки “Колядки та щедрівки”, “Гуцульське Різдво”, дві Служби Божі, два “Іже Херувим”.
З театральної музики – найвідоміша його музика до п’єс “Вій”, “довбуш” та “Гетьман дорошенко”.