ТРАМПЛІН
Микола з Василем,- прекрасні давні друзі,
Співаючи ідуть собі у лузі
І бачать новину:
Селянські хлопці край степочка
Плигають в довжину
З маленького горбочка.
– Ех!- заздрісний Василь зітхнув.-
Ну що зробить, коб я так скаконув,
Щоб мовили усі:
“Оце Василь плигнув! Убийся – дальш його не скочиш!”
Ось, друже, поможи, я дам тобі, що схочеш!
Ці хлопчаки –
Невдала зміна:
Біда їх – скачуть без трампліна.
А нам це не з руки:
Ставай, Миколо, навкарачки,
Я покажу, як наші
Микола рачки вклавсь.
Василь як розігнавсь,
Одбивсь ногами од Миколи,
Дав скок такий великий, як ніколи,
Від кращих скакунів на сто очок утік…
Тут хлопці скакуна взяли під милий бік
І повели в буфет:
Вгощають та гуляють, Героя-скакуна всіляко вихваляють.
Василь втішавсь, і пив, і їв, як міг…
Микола-друг дививсь через поріг.
* * *
Лукавих Василів чимало є,
Що все життя своє
Шукають спин негордих,
Щоб ставити рекорди.
“Трамплін”. Написана 1958 року. Увійшла до збірки 1960 р. В перекладі В. Корчагіна включена до збірки “Соловей в курятнике”.
В дещо зміненому вигляді увійшла до збірки “Байки” (1963), звідки й передруковується.