Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок 67
МИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ
Тема: Головні життєві цінності у казці “Маленький принц”.
Сказка ложь, да в ней намек Добрым молодцам урок!
A. C. Пушкін
Мета: розширити знання учнів про жанрові особливості чарівної народної казки, прослідкувати втілення елементів народної казки у літературній казці Екзюпері; узагальнити дидактичний задум автора і надати можливість порівняти власні
Етичні принципи учнів з авторськими; викликати в учня потребу корегувати власні
Тип уроку: узагальнення вивченого.
Хід уроку
1. Мотивація навчання.
Вступне слово вчителя. Отже, як ми визначилися на попередніх уроках “Маленький принц” – це філософська алегорична казка – притча.
– Чому цей твір ми можемо назвати казкою?
– Які алегоричні образи зустрічаються в ній? Яке значення вони несуть?
– Які притчові риси ми можемо віднайти у творі (звертаємось до підручника с. 225)?
– Чому ми називаємо казку філософською?
На
– Що ж хотів сказати світу Антуан де Сент-Екзюпері своїм твором?
– Що з висловленого ним збігається, а що суперечить нашим переконанням?
2. Робота над текстом.
Методичний коментар. На уроці ми узагальнимо вивчене за допомогою характеристики твору через елементи аналізу уніфікованих жанрових елементів. Наступний коментар орієнтований на вчителя.
Казка є жанром, що народився з міфу. Допущення до числа слухачів непосвячених (жінок і дітей) викликало послаблення віри (що є характерною рисою міфу), впровадження вигадки й розважального елементу стало передумовою відокремлення казки від міфу.
Порівняно з міфом у казці десакралізовані (виведені з царини таємничості) всі суттєві елементи:
1. Невизначеність часу і місця дії – квазічас і квазіпростір (умовний час і умовний простір).
2. Випробування героя, спрямоване на досягнення індивідуального добробуту.
3. Мораль та стилістичні формули, що вказують на недостовірність.
4. Герой не має споконвічних магічних рис і є знедоленим, гнобленим. Нещасним.
У композиції (побудові сюжетної лінії) європейська чарівна казка має постійні елементи:
1. У зав’язці, що характеризується формальною невизначеністю (“es war einma” – “колись було”, “once upon time” – “колись-то, був собі, жив – був”, “Il avait une jais” – “якось, одного разу”), – описується казкова сім’я – старше і молоде покоління.
Дія починається з якогось лиха, що трапляється через тимчасову відсутність старших у сім’ї, беззахисні та слабкі залишаються самі. Сутність початкового лиха зводиться до різних форм: завороження, вампіризм, підміна героя, загроза або вбивство, вигнання з дому.
1. Розвиток дії – зустріч з благодійником. Зустріч поєднана з певними випробуваннями: в “жіночій” казці випробування носить характер хатніх робіт, в “чоловічій” – перевірка на благородство. Нагороджується позитивний герой за виявлення: жіночі персонажі – за домовитість, працьовитість, витриманість, терпіння, лагідність, готовність допомогти; чоловічі – за шляхетність, любов до батька, співчуття; негативні персонажі караються за протилежні якості і мають такі риси характеру: недбалість, лінощі, грубощі, зарозумілість, нестриманість, егоїзм.
2. У композиції наявні два царства: “своє” і “чуже”. У чужому царстві герой проходить випробування.
3. У розв’язці герой уникає біди в тих формах, які відповідають зав’язці: викрадений – повертається, полонений – визволяється, заворожений – відворожується, убитий – оживає.
4. У композиції зображено ланцюг втрат деяких цінностей та їх заміщення, пов’язаних між собою діями героя. Успіх або невдача героя не є наслідком його дивовижних сил. Прихильність до героя визначається дотриманням певної етики – обов’язкової відповіді на будь-який виклик.
5. У фіналі казки герой повинен отримати нагороду. Характер нагороди свідчить про систему цінностей, в якій знаходиться герой.
Композиція має жорстку структуру, що складається з трьох основних ланок: попереднього випробування. Головного – що веде до початкового лиха, додаткового – випробування на ідентифікацію (герой повинен довести, що саме він здійснив подвиг).
Отже, спираючись на уніфіковані (узагальнені) елементи народної казки, що стала джерелом появи казки літературної, ми ще раз прослідкуємо характер втілення задуму автора, що розкриє глибинну для нас причину обрання саме жанру казки і ідею автора.
Для зручності наших висновків скористаємось схемою-таблицею, що відображає структурно-змістову суть казки, і водночас пригадаємо все, що вивчили в темі.
Структурні елементи казки Універсали Відображення у творі Висновки
Час і простір Формальна невизначеність місця і часу дії – натяк на те, що такі події могли відбуватись або десь не тут (“Далеко-далеко, за тридев’ять земель”), або в старі часи, що ми їх не знаємо (“Колись давно”), або з кимсь, хто такий, як і будь-хто (“Жили собі дід та баба”)… “Коли я мав шість років” (Розділ 1). “Так жив я сам-один, не маючи нікого. з ким міг погомоніти – порадитися…” (Розділ 2). “Я був за тридев’ять земель, на безлюдді…” (Розділ 2).
“Я залюбки почав би цю повість так, як починають якусь казку. Почин би я вів такий: “Був собі маленький принц, і жив він на планеті, Самотність автора в дитинстві. Бажання зустріти друга.
Події у пустелі – на самоті, без людей – самозаглиблення.
Маленький володар, світ маленьких – світ дитинства
Експозиція – зав’язка (головна проблема)
Закінчується тим, що герой іде з дому Описується казкова сім’я, ситуація може бути підкреслено благополучна, що є контрастом майбутнього нещастя.
“з ким міг погомоніти – порадитися…” (Розділ 2) (Автор) трошечки більшій від нього самого, і дуже тому принцові хотілося мати друга…”(Розділ 41 (Принц) Відсутність друга у принца і в автора – причина їх зустрічі, їх пошуків
Лихо Трапляється через відсутність старших, беззахисні і слабкі залишаються самі “Тоді вона закахикала дужче – вирішила покарати його гризотами сумління”. “Вона впоювала мене своїм ароматом, ряхтіла, як сонце. То чом би я мав від неї тікати?” “А я був занадто молодий, щоб уміти любити “. “Отак і сталося, що я в шість років зрікся блискучої малярської кар’єри. Зазнавши провалу з малюнками №1 і № 2, я геть зневірився в собі” Невміння любити – головне лихо для принца.
Втрата віри в себе – лихо для автора
Випробування героя Перевірка на благородство, дорослість, шляхетність, вміння любити. Витривалість, лагідність Подорож Всесвітом і на Землі. (Окремо розглянули на попередніх уроках) Принц вчиться. Автор шукає шляхи як зберегти в своїй душі прекрасний світ дитинства
Зустріч з благодійником За допомогою благодійника герой отримує винагороду “Намалюй мені баранця “.
“Я хочу почути, як ти смієшся ” Принц і автор – благодійники один для одного
Ланцюг втрат Щоб щось отримати – треба втратити, вистраждати “Ці дорослі такі чудні” Принц вчиться світу дорослих, автор – світу дитинства
Нагорода героя Демонструє дивовижний вихід з проблеми, поставленої у зачині “Найголовнішого не побачиш очима… Це як із тією квіткою. Як ти любиш квітку, що росте Принц навчився любити.
Автор навчився берегти в собі світ дитинства
десь на далекій зірці, вночі тобі любо дивитися на небо. Всі зорі розквітають”. “А ти матимеш зорі, що вміють сміятися!” “Для вас, як і для мене, весь світ стане іншим”. “А очима я люблю слухати зорі”
Мораль казки Казка відбувається з автором, казка відбувається з принцом. Казка в казці.
У кожному дорослому живе дитина, в кожній дитині відображено світ дорослих. Зберегти ці світи може тільки турбота, любов, розуміння самого себе
На основі поданої інформації учитель формує систему запитань і завдань.
1. Повідомляє особливості казки.
– Пригадайте, як починаються народні казки? (Зачин).
– Ви ніколи не задумувались, де саме і коли відбуваються події? (Невизначеність часу і простору).
– З чого починаються розвиватися події казки? (З кимсь із героїв щось трапляється. (Лихо). Наприклад, пасербиця загубила починок ).
– Що потрібно пройти героєві, щоб досягнути мети? (Випробовування ).
– Хто допомагає героєві пройти випробовування? (Благодійник ).
– Пригадайте казку про Івана-царевича і сірого вовка. Чому Іван – царевич весь час потрапляв у халепу? (Ланцюг втрат ).
– Що отримує герой за свої добрі вчинки? З чим повернулась пасербиця від пані Метелиці? (Нагорода).
– Що містить у собі казка, навіщо її розповідають? (Мораль, повчання ).
Упродовж бесіди з коментарями вчителя учні записують основні структурні етапи казки (зачин, невизначеність часу і простору, лихо, випробовування, благодійник, ланцюг втрат, нагорода, мораль).
– Давайте спробуємо перенести структуру чарівної народної казки на казку А. де Сент-Екзюпері і визначити, чи знайшли застосування ці структурні елементи у творі письменника.
Учитель організовує бесіду відповідно до 3 і 4 колонок таблиці, звертаючи увагу на необхідні глави їх зміст і цитати, а також нотатки попередніх уроків.
3. Підбиття підсумків уроку.
– Що ж хотів сказати світу А. де Сент-Екзюпері своїм твором?
– Що з висловленого ним збігається, а що суперечить нашим переконанням?
4. Домашнє завдання.
Підготуватися до тематичної атестації. Виконати завдання і відповісти на запитання до V розділу підручника (с. 232).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)