За рік навчання в 1-ом класі учні здобувають первісний досвід зв’язного викладу власних думок, тобто досвід роботи над твором. Перші Твори невеликі по обсязі, основним джерелом для них є особистий життєвий досвід. Це оповідання про події, що розгортаються в часі, наприклад: ” Як ми забирали шкільний двір”,” Як ми зустрічали птахів”.
У них описується початок тієї або іншої дії або події, його розвиток і кінець. Ці твори сюжетни, а тому вважаються найбільш доступними для учнів
Для проведення творів в 1-ом класі не потрібні спеціальні
У ході роботи над твором закріплюються ті орфографичсские навички й уміння, які одержують граматики, що вчаться на уроках. Всі твори виконуються під керівництвом учителя. Робота носить навчальний характер
У процесі підготовки й проведення творів необхідно виробити в першокласників:
1. Уміння колективно становити й під керівництвом учителя писати невеликі оповідання про свої ігри, забави, роботі
2. Уміння викладати свої думки за готовим планом, складеному
3. Уміння будувати просте речення: правильно розташовувати в ньому слова, бачити границі речення;
4. Уміння знаходити для вираження своїх думок найбільш точного й виразного слова
Щоб діти опанували цими вміннями, необхідна система вправ, заснована на принципі поступового нарощування труднощів. Тому письмовим творам в 1-ом класі передують різні навчальні усні вправи: складання вправ, об’їдених темою, відновлення деформованого тексту по серії сюжетних картинок, усні відповіді на питання, обьеденние темою, складання речень по сюжетних картинках, усні оповідання по прочитаному, по аналоргии із прочитаним. Виконуючи ці вправи, що вчаться під керівництвом учителі вчаться викладати думки в певному порядку, послідовно. Підготовча робота до творів починається в букварний період і проводиться протягом усього навчального року
Найбільш елементарними в системі навчальних вправ є усні відповіді на питання, об’їдені темою. Ця робота творча, оскільки від учнів потрібно викладати власні думки на задану тему. Порядок висловлення визначає вчитель питаннями, Учні ж повинні зрозуміти питання й правильно скласти на них відповіді відповідно до Теми висловлення. Як дидактичний матеріал для цього виду вправ можна взяти демонстраційні картини по розвитку мовлення й навчальні діафільми й діапозитиви
В альбом демонстраційних картин по розвитку мовлення в 1-ом класі включені картини предметні, сюжетні й пейзажні. Кожна з картин містить матеріал, по якому можна скласти відповіді на питання, об’їдені темою. Тематика демонстраційних картин тісно пов’язана з матеріалом для читання, даним в “Рідному мовленні”, і робота з картиною допоможе учнем глибше зрозуміти й усвідомлено засвоїти прочитане. Питання вчителя повинні бути спрямовані не тільки на розкриття змісту картини, але й на її осмислення, вони повинні будити думку, привчати до самостійності суджень, підводити у висновкам
Для приклада покажемо роботу з картиною ” Лиса й журавель” художника У. М. Рачева. На картині “Лиса й журавель” зображений лише один епізод казки К. Ушинского – журавель у гостях у лисиці. Відповідно до змісту картини вчитель може поставити перед класом наступні питання й завдання: ” До кого прийшов журавель на званий обід? Що зробила лисиця?
З якими словами звернулася вона до журавля? Чому журавель не зміг поласувати кашею? Який тут показана лисиця? Придумайте назву картини.”
Як бачимо, питання сформовані таким чином, сто жадають від учнів не перессказа казки, а встановлення причинно – слідчих зв’язків у вчинках діючих осіб ( лисиця причепурилася, тому що чекала гостя; кашу вона розмазала по тарілці, щоб їй більше дісталося;- і підводять до висновку: лисиця хитра. Але осмислення змісту картини – це лише одна сторона справи. Не менш важлива й інша – розвиток мовлення учнів
Становлячи питання для аналізу картини, учитель формує їх так, щоб відповіді на них не були односкладовими, щоб учні у відповідях використали нові для них слова й вирожения, правильно визначали порядок слів у реченні. Пам’ятаючи, що наслідування – один з ефективних шляхів розвитку мовлення, учитель орієнтує учнів на використання словникового багатства того художнього твору, зміст якого відбиває картина, заохочує різні варіанти відповідей на питання, учить уживати точні слова. Так, наприклад, із двох можливих питань: ” До кого прийшов журавель у гості?” і “До кого прийшов журавель на званий обід?” – учитель вибере другий і тим самим допоможе учнем використати у відповіді дуже точне вираженипе автора казки, адже лисиця запрошувала журавля не просто в гості, а на обід. Не менш важливо вказати учнем, що відповіді на друге питання – “Що зробила лисиця?” – можуть бути різними: Лисиця нарядилася й Лисиця причепурилася.
Господарка зварила кашу й Господарка приготувала кашу. Лисиця пригощає журавля й Лиса пригощає журавля. Так практично учні засвоюють розмаїтість мови
По розвитку усного мовлення першокласникам можна запропонувати діафільми й діапозитиви. Ці екранні посібники зручні тим, що вчитель сам регламентує час перегляду кожного кадр
Одним з видів навчальних вправ по розвитку мовлення є складання речень, об’їдених темою, і запис їх під керівництвом учителя. Матеріалом для цієї роботи можуть служити ілюстрації до прочитаного й сюжетні картинки. Учитель звертає увагу дітей на ілюстрації в букварі, а потім і в книзі ” Рідне мовлення” і просить розповісти, що на них зображено. У ході такої роботи в учнів виробляється вміння точне підбирати слова, правильно будувати речення на задану тему
Поряд із цим учні навчаються вмінню становити речення по декількох картинках, об’їденим темою. Для цієї мети використаються сюжетні роздавальні картинки по розвитку мовлення. і сюжетні картинки, дані в підручниках. Складання речень по сюжетних картинках наближає учнів до зв’язного оповідання, тому що послідовність картинок серії відбиває розвиток сюжету
Більше складним видом вправ у зв’язного мовлення є усні оповідання. В 1-ом класі широко практикуються усні оповідання у зв’язку із прочитаним. Така робота зі складання усних оповідань допомагає учнем усвідомити, що зміст оповідання треба передавати послідовно, логічно, правильно будувати речення, вибирати точні слова, тобто підготовляє до письмових творів
Робота над письмовим твором починається з кінця першого півріччя. Твору першокласників – це колективно складені оповідання про ігри, забави, і, працюючи над ними, учні вчаться осмислювати свою діяльність. При підборі тематики творів варто виходити з інтересів учнів.
При підготовці до перших дитячих творів учителеві варто продумати не тільки зміст і прийоми, але й послідовність роботи. От зразковий порядок роботи над твором:
1. Усне розповідання по темі твору. Учитель дає можливість учнем висловити свої особисті враження по темі
2. Читання плану, записаного вчителем на дошці до уроку, або колективна робота над планом
3. Складання відповідей на кожне питання плану, колективне обговорення, запис на дошці слів, необхідних для складання твору, попередження орфографічних помилок
4. Зв’язне оповідання по плані
5. Запис твору з дошки або під керівництвом учителя
6. Перевірка записаного
На початку роботи над твором учнем пропонується уважно прочитати речення, записане на дошці; визначити, скільки в ньому слів; знайти слова, важкі для написання, вимовити їх по складах, знайти слова на досліджуване правило. У ході виконання твору вчитель надає індивідуальну допомогу слабким учнем. Він переглядає написане, звертає увагу дітей на слова, у яких допущені помилки, привчає звертатися з питаннями при утрудненні. При такій підготовці більшість учнів виконають твору без помилок
Після перевірки робіт учитель відводить кілька хвилин чергового уроку на їхній аналіз. Спочатку дається загальна оцінка виконання роботи класом у цілому, потім читаються одна – дві кращі роботи, після чого розбираються типові помилки в написанні слів, у побудові речень і всього тексту. Речення у виправленому виді читають трохи учнів. А учнем, що допустив помилки, даються потім індивідуальні завдання
(1 votes, average: 5.00 out of 5)