Поетична мова М. Рильського надзвичайно багата метафорами, які присутні в кожній його поезії. Поет активно використовує всі типи метафор, його авторські розгорнуті метафори яскраві, влучні та цікаві.
“Вже й любов доспіла під промінням теплим і її зірвали радісні уста…” – у наведених рядках знаходимо метафоричний епітет “радісні уста”. Перенесення здійснюється на основі подібності стану. “Любов доспіла” – проста дієслівна метафора, перенесення на основі подібності стану: повноцінне кохання порівнюється з достиглим
“Грізні стіни стоять мовчазливо” – подвійна метафора, основою якої є уособлення “стіни стоять мовчазливо”. Також до її складу входить метафоричний епітет “грізні стіни”.
“Серце нудьгує, і плаче воно” – проста дієслівна метафора, уособлення, метонімія.
“Коли усе в тумані життєвому загубиться”
“Замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли” – розгорнута метафора, що складається з двох подвійних та метафоричного епітета “поле стоголосе”.
“Над сріблом води лісової” – проста іменникова метафора, перенесення значення здійснено на основі подібності кольору та блиску дорогоцінного металу та водної поверхні.
“Пролісків перших блакитні отари” – проста іменникова метафора. Перенесення з сукупності тварин та сукупність квітів на основі подібності їхньої кількості.
“Глибшає далеч” – проста дієслівна метафора, в основі якої порівняння об’єму водного простору з повітряним за ознакою збільшення.
“Ходить осінь по траві” – подвійна дієслівна метафора, уособлення.
“Скорботи листя опада на дно душі” – подвійна метафора. До її складу входить прості іменникові “скорботи листя” та “дно душі”, які взаємопов’язані за смислом та органічно складають єдине ціле.
“Вкриє мудрість голову сріблом” – подвійна метафора.