Максим Горький Пісня про буревісника Перекладач: А. Хуторян
Джерело: З книги: Зарубіжна література: Хрестоматія: 11 кл.- Х.: Світ дитинства, 1992. Над простором сивим моря вітер гори хмар збирає. А між хмарами і морем гордо лине Буревісник, наче чорна блискавиця. То крилом торкнеться хвилі, то летить стрілою в хмари, він кричить, – і хмари чують радість в смілім крику птаха.
В крику цім – жадоба бурі! Силу гніву, пломінь палу, неминучість перемоги чують хмари в цьому крику. Чайки стогнуть, чувши бурю, – стогнуть в остраху над морем, і на дні
Дурень-пінгвін товсте тіло боязко ховає в скелях… Тільки гордий Буревісник вільно й сміливо ширяє над од піни сивим морем! Все похмурніше і нижче хмари купчаться над морем, і співають, ринуть хвилі в височінь назустріч грому.
Грім гуркоче. В піні гніву стогнуть хвилі, сперечаються із вітром. Ось в міцних своїх обіймах вітер зграю хвиль стискає і кидає, розмахнувшись, в лютій злобі їх на скелі, розбиваючи на порох те смарагдове громаддя. Буревісник з криком лине, наче чорна
Він із чорних хмар сміється, він од радості ридає! В гніві грому, – чуйний демон, – він давно утому чує, та він певен: не сховають хмари сонця, – не сховають! Вітер виє…
Грім гуркоче… Синім полум’ям палають зграї хмар над виром моря. Море ловить блискавиці і в своїй безодні гасить.
Наче вогненнії змії, в’ються в морі і зникають в нім відбиті блискавиці. – Буря! Скоро вдарить буря!
Це сміливий Буревісник гордо в блискавках ширяє над ревучим гнівним морем, то кричить пророк звитяги: – Хай ще дужче вдарить буря! (1901)