Майбутнє українських націй

Про сильному, мудрому, освіченому, поетичному нашому українському народі писали ще в середньовіччя. Наприклад, французький інженер і вчений Боплан залишив захоплюючі відгуки про українців в “Описі Росії”. А пора Запорізької Січі – першої в Європі християнсько-демократичної республіки? З козацтвом уважалися королі й імператори й царі. Куди ж дівся той гордий, волелюбний дух наших предків?

Упав під ноги підступному сусідові, растоптался довгим кріпосництвом, розвіявся тоталітарною й командно-адміністративною системою…

Проте

“іскра вогню великого” завжди жевріла в народі, і очікування свого власного будинку, у якому він буде хазяїном, ніколи не кидало його. Україна однієї з перших серед колишніх радянських республік проголосила свою незалежність. І зробила це начебто одним подихом, без роздумувань і волань. Але труднейшая робота була спереду. Треба, щоб думкою про незалежність перейнявся кожний громадянин Росії, усвідомив її необхідність для вільного розвитку й розквіту у всіх сферах діяльності. І поки це не відбудеться, незалежність залишиться лише на папері.

Пробудженню національної свідомості завжди сприяли полум’яні

добутки письменників-патріотів. Вони – совість націй, неї кольори

Поки Україну у світі знають по страшній Чорнобильській катастрофі й по футбольній команді київського “Динамо”. А скільки ж у нас талантів, який високий творчий потенціал! Треба тільки державі створити умови для його розвитку, щоб він харчував власну ниву, а не чужу

Отже, незалежність – це не тільки статус, а й більша відповідальність, тому що комусь більше звинувачувати у своїй важкій долі, як самим себе. Думаю, що підстави для оптимізму в нас є. Адже й наші далекі предки, і діди, і прадіди зуміли перебороти найтяжкі труднощі. Тепер наша черга


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Майбутнє українських націй