Значну роль в англійській літературі XIX століття зайняла дитяча Література абсурду, оригінальніше й неповторне явище. На перший погляд, випадаючи із загальної картини літературного розвитку, література абсурду, однак, має глибоких Корінь у народній поезії й у класичній літературі, вона є новим способом осмислення миру. Неважко помітити значну подібність художнього мислення Керролла й Ліра, з одного боку, Свифта й Диккенса – з іншої.
Література абсурду доводить до комічного ефекту ту типізацію, якою так майстерно користувався Диккенс,
Едвард Лір, поет, художник і мандрівник з повним правом може вважатися одним з основоположників англійської (і європейської) дитячій літератури у власному розумінні слова: його добутку із самого початку призначалися й для дорослих, і для дітей, і дитячий читач в Англії з величезною любов’ю поставився до Творчості Ліра. У той же час едвард Лір заклав основи нового напрямку в англійській літературі: він створив своєрідну гумористичну літературу абсурду.
Знаменним У творчості Ліра була 1846 рік, коли він
У творчості Ліра можна доглянути відомий вплив памфлетів і сатир Свифта. Творчість Ліра далеко не так необразливо, як це може здатися на перший погляд. Багато чого в ньому зачіпає тупоумних буржуа, манірних дам і недальновидних базік.
Головна мішень поезії Ліра – відсталість людської думки, у якій би формі вона не проявлялася. Фантазія Ліра в основному спрямована на створення комічних персонажів із запаморочливими іменами, на гру словами. “Комедія положення” досить далека від його творчості, і читач згадує про неї тільки в тих випадках, коли Лір ставить своїх героїв у зовсім неправдоподібні умови (“Кіт і Сова”). У своїй творчості Лір нерідко переосмислює, пародіює різні поетичні жанри – баладу (“Утоку й Кенгуру”), байку з моралізаторським фіналом (“Поббл, у якого немає на ногах пальців”).
Кращі добутки: цикл віршів про Джамблях, “едвард Лір пр самому себе”, “Прогулянка верхи”. едвард Лір створив також безліч маленьких шедеврів – лимериков. У лаконічній, ощадливій формі лимерика своєрідна поетична логіка Ліра заграла новими фарбами:
Викликнув один бородань: “Ну, чого ж мені робити! Хоч плач! Живуть, як у гнізді, У моїй бороді Сорока, ворона й грак!” (Переклад наш)
Вірші Ліра стали відомі радянським дітям у прекрасних перекладах С. Я. Маршака. Слідом за едвардом Лиром традиційну для англійців поезію нісенітниць розвивав Л. Керролл, що одним з перших в Англії став писати спеціально для дітей.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)