ЛІРИЧНІ ТА ЛІРО-ЕПІЧНІ ТВОРИ

Українська література 6 клас

ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

ЛІРИЧНІ ТА ЛІРО-ЕПІЧНІ ТВОРИ

Пригадай, з 5 класу ти вже знаєш, що художні твори бувають прозові й віршовані. Так, повість Степана Васильченка “Дитинство Шевченка” – прозовий твір, а “І досі сниться: під горою…” Тараса Шевченка – віршований. Зазвичай віршовані твори – це твори ліричні.

У ліричному творі реальність відображається через передачу почуттів, думок, переживань людини, з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення

автора або ліричного героя до зображуваного.

Різновидом віршованого твору є ліро-епічний, у якому розповідається про вчинки персонажів, тобто наявний сюжет, і водночас виявляється ставлення автора до героїв та їхніх вчинків, тобто є ліричні відступи. Таким чином, в одному творі поєднуються сюжетно-розповідні елементи і властива ліриці емоційність, віршована форма та ліризм.

Одним із жанрів ліро-епічного твору є поема – великий ліро-епічний віршований твір, у якому зображуються важливі події, яскраві, сильні людські характери, а змалювання подій супроводжується авторськими відступами. “Іван Підкова”

і “Тарасова ніч” Т. Шевченка – це ліро-епічні поеми.

Здебільшого поема складається зі строф – груп віршованих рядків, що об’єднані не тільки змістом, а й розміром, певним римуванням та інтонацією, причому таке сполучення рядків і далі має повторюватись у творі.

Ліра (грец.) – струнний музичний інструмент, під акомпанемент якого у Стародавній Греції виконували пісні й вірші.

Епос (грец.) – слово, розповідь.

Поема (грец.) – твір, творіння.

Найдавнішими поемами є давньогрецька “Іліада” Гомера, давньоримська “Енеїда” Вергілія, старофранцузька “Пісня про Роланда”, давньоруське “Слово про похід Ігорів”.

Строфа (грец.) – поворот, зміна.

Є строфи – двовірші (дистих), тривірші (терцина), чотиривірші (катрени), п’ятивірші (квінтили), шестивірші (секстини) тощо.

Зауваж

Щоб визначити у творі характерні ознаки поеми, потрібно з’ясувати:

– чи є в тексті розповідь про вчинки персонажів, тобто чи є сюжет;

– чи є у творі слова, в яких виявляється ставлення автора до цих вчинків, до героїв твору, тобто чи є ліричні відступи;

– чи змальовуються у творі важливі події та яскраві, сильні характери;

– чи у віршованій формі побудовано текст.

1. Чим віршовані твори відрізняються від прозових?

2. Що є характерним для ліро-епічних творів?

3. Який твір називається поемою? Наведи приклади відомих тобі поем.

4. Поясни, як ти розумієш вислів “авторський відступ”.

5. Що таке строфа? Зачитай будь-яку строфу із творів Т. Шевченка.

6. Доведи, що твір “Тарасова ніч” – ліро-епічна поема.

І досі сниться: під горою

Меж вербами та над водою

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

І досі сниться, вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда і дитя,

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки, і годує,

І спать несе. А дід сидить

І усміхається, і стиха

Промовить нишком: – Де ж те лихо?

Печалі тії, вороги?

І нищечком старий читає,

Перехрестившись, Отче наш.

Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас

І все почило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати.

Зауваж

Царський уряд жорстоко розправився з Т. Шевченком за передові погляди, засудивши його на десятирічне заслання. Та, попри тяжкі випробування, воля поета залишилася незламною. На засланні він писав: “Караюсь, мучуся, але не каюсь”.

Вірш “І досі сниться: під горою…” (1850) Т. Шевченко написав саме під час заслання, яке він відбував в Оренбурзі. Далеко від рідної домівки поетові часто снилася мила його серцю Україна…

1. Що ж наснилося ліричному героєві? Визнач тему вірша.

2. Яким уявляється поетові життя української родини?

3. Якими словами у вірші змальовано український колорит?

4. Які поетичні образи переважають у вірші – зорові чи слухові?

5. Які слова в цьому вірші передають лагідність, ніжність?

6. Яким настроєм пройнята поезія? Які почуття вона викликає?

7. Що можеш сказати про звичаї української родини з поезії “І досі сниться: під горою…”?

8. Як думаєш, чому дія відбувається саме “коло хатиночки”? Цей образ дає відчуття небезпеки, сумніву, захищеності, спокою, тривоги?

9. На твою думку, світ поезії “І досі сниться: під горою…” гармонійний чи ні? Обгрунтуй відповідь.

10. Зверни особливу увагу на спосіб римування у вірші. Які рядки римуються?

11. Спробуй створити оптмічний малюнок вірша, виділяючи в ньому на

Виразне читання поезії

Оскільки у вірші “І досі сниться: під горою…” подано опис картини вечора в Україні, його варто читати спокійним тоном, в уповільненому темпі, з перелічувальною інтонацією (як будь-який опис), однак із замилуванням уявною картиною. Крім довгих пауз після розділових знаків, роби короткі логічні паузи, щоб підсилити звучання окремих слів (дід, мати).

Іноді для тренування складають партитуру1 вірша, де розставляють паузи (довгі позначаються трьома похилими рисками, середні – двома, короткі паузи – однією), логічні наголоси (підкреслюють слова), зазначають особливості інтонації та темп читання.

Партитуру для підготовки до виразного читання вірша “І досі сниться: під горою…” можна зобразити так:

І досі сниться: /// під горою //

Меж вербами та над водою //

Біленька хаточка. /// Сидить

Неначе досі й сивий дід //

Коло хатиночки і бавить //

Хорошеє та кучеряве //

Своє маленькеє внуча. ///

Інтонація – розповідна, перелічувальна, спокійна, із замилуванням.

Темп – уповільнений.

Пригадай

Виразно читаючи вірш, потрібно звертати особливу увагу на інтонацію, темп, тон читання, необхідні паузи.

1 Партитура – текст, у якому розмічені паузи й логічні наголоси, а також визначені інтонації та теми читання.

1. Підготуйся до виразного читання вірша “І досі сниться: під горою…”.

2. Визнач провідний мотив вірша і поясни роль художніх засобів у ньому.

Чи знаєш ти, що…

Тарас Шевченко був ще й талановитим художником. У його творчому доробку є ціла низка картин, об’єднаних в альбом “Живописна Україна”, створений під час подорожей Україною в 1843 та 1845 роках. Серед чудових, майстерно виписаних полотен альбому вирізняється картина “Селянська родина”.

Уважно роздивись її репродукцію та проаналізуй за поданими запитаннями.

1. На яку тему написано картину?

2. Що художник зобразив на передньому плані?

3. Опиши подружжя та дітей, їхній зовнішній вигляд.

4. Які предмети народного побуту зображено на картині? Опиши селянську хату.

5. Які кольори переважають на картині?

6. Який настрій створює картина?

Т. Шевченко. Селянська родина

Я знаю основні відомості про життя Т. Шевченка в Санкт-Петербурзі. Я знаю зміст творів, можу виразно й осмислено читати їх.

Я вмію визначати провідний мотив вірша “Думка”, пояснювати роль художніх засобів.

Я можу розкрити історичну основу поеми “Іван Підкова”, риси й поведінку козацьких ватажків, їхні стосунки з козаками.

Я можу пояснити особливості художніх засобів зображення штормового моря, бою, охарактеризувати образ народного співця, його роль у житті українців часів Т. Шевченка (“Тарасова ніч”).

Я знаю напам’ять вірш “Думка”.

На дозвіллі

Радимо прочитати про Шевченка-художника:

М. Бурачек. Великий народний художник;

Д. Антонович. Шевченко як маляр;

О. Бескин. Шевченко як художник.

4…Дивіться, як усе мудро влаштовано на світі: як небо влаштовано, або як сонце, або як місяць, або як зірки, і тьма, і світло, і земля як на водах покладена, Господи, завдяки волі Твоїй!

А звірі, а птахи різні, а риби всілякі! І цьому диву подивуємося, як створено людину і які різні та багатоликі людські обличчя; якби і всіх людей зібрати, то кожен має свій вид і образ обличчя… Усе це дано людям на користь, на їжу і на радість їм. Ізнову скажемо: великі блага послані нам”.

З “Повчання дітям” Володимира Мономаха

Прислухайся до повчань мудрого князя і радій життю, радій кожній його миті. Повір у свої сили! Бо світ – це ж велике диво, до кінця незбагненна таємниця. її пізнати не можна навіть за допомогою найсучаснішої техніки.

Чи можна виміряти силу любові, який пристрій переконає у вірності дружби, встановить справедливість?

Читаючи твори цього розділу, ти ще раз переконаєшся, що образне слово – таємниче і тому завжди приваблює. У слово письменник вкладає своє велике зачарування світом, людиною, красою природи. Тобі воно дає можливість вільно думати, бо містить безліч розгадок, серед яких ти вибереш ту, яка найбільше сподобається.

У цьому – велика радість від спілкування з мистецтвом слова.