І. Світ жіночої поезії Ліни Костенко. (Поезія Ліни Костенко часто дуже сувора й мужня, часто категорична й безкомпромісна. І все ж таки, за визначенням Євгена Гуцала, поезія Ліни Костенко – це жіноча поезія. Її світ дуже різно манітний. Тут є і любов, є зачарування й розчарування, є ностальгічна любов до рідної землі.)
ІІ. Душевна гармонія ліричних героїнь.
І “Немає еталонних ідеалів”. (Особливість жіночого сприйняття світу відтіняє Ліна Костенко у своїй психологічно проникливій статті “Немає еталонних ідеалів”. “У жінки
2. Переживання за долю України. (У поезіях Ліна Костенко передає вболівання своїх героїнь за долю України, за наш народ. їм болить і мор&;;іьний занепад. У вірші “Чоловіче мій, осідлай коня…” лірична героїня звертається з проханням повернутися хоч на якийсь час у минуле, до рідного села, до рідної старенької
3. Головна краса її ліричних героїнь. (Духовність, багатство внутрішнього світу – головна окраса ліричних героїнь Ліни Костенко. Тому з такою пристрастю пише поетеса про “людиноподібних”: “…здається ж: люди, все у них людське – але душа ще з дерева не злізла”. Душа ж її героїнь світла і прекрасна.
Творчим досягненням Ліни Костенко є образ Марусі Чурай. Поетеса поставила її над особисту трагедію і піднесла до рівня високих проблем життя і боротьби рідного народу за волю.)
4. Безмежна любов і вірність у коханні. (Мені дуже подобається інтимна лірика поетеси. Лірична героїня вміє любити, вона ніжна, безкорислива, уміє прощати і розлучатися:
Я люблю тебе тихо і боязко,
Я прощально тебе люблю.
Читаючи поезії Ліни Костенко, уявляєш її ліричних героїнь – жінок, які знають ціну життю, любові й розлуці. Вони вміють переживати й особисті невдачі та нещастя, бо, на жаль, життя не зіткане з радості та щастя. Разом із ліричною героїнею усвідомлюєш:
Найвище уміння – почати спочатку.
Життя. Розуміння. Дорогу. Себе.)
5. Безкорисливість ліричних героїнь. (Лірична героїня поетеси безкорислива, з чистою душею. Це особливо яскраво відчувається у вірші про розмову з садом, який питає: “Чому ти не прийшла… у час цвітіння?” У відповідь вона говорить:
І я прийшла не струшувать ренклод,
І не робить з твоїх плодів набутку.
Другі приходять в час твоїх щедрот,
А я прийшла у час твойого смутку.)
ІІІ. Заповіт поетеси. (Поезія “Життя іде і все без коректур” є чистою і відвертою сповіддю поетеси, віршем-роздумом про обов’язок живих, про плинність часу. Ліна Костенко закликає жити правдиво, любити людей, залишати добрий слід на землі. І нам слід брати приклад з її ліричних героїнь, таких благородних, щирих, духовно багатих, щедрих на добро.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)