ЛИЦАРЯМ XXI СТОЛІТТЯ
Україна жде лицарів духу!
Іван Франко
Кожна епоха породжує своїх героїв. У добу античності люди захоплювалися мужністю Прометея й Геракла, майстерністю Дедала та Пігмаліона, сміливістю Ікара й Орфея… На зміну їм у часи Середньовіччя прийшли Робін Гуд і його товариші, хоробрі лицарі й прекрасні дами…
У XXI ст. теж потрібні герої – справжні лицарі, віддані своїй батьківщині й ідеалам справедливості, честі, краси та добра. Дух лицарства нині палає в серцях тих, хто любить Україну й бажає служити їй. Ми всі
Лицарська культура далеких часів залишила нам чудові вірші й романи, полотна художників і собори. А що залишимо після себе ми, лицарі XXI ст.? Якими ми станемо й що зробимо для нашої України?
Давайте разом спробуємо сформулювати Кодекс сучасного лицаря.
1. Лицар любить свою вітчизну понад усе, її свобода і щастя – його головна мета.
2. Лицар вільний у своєму мисленні, не спиняється у творчому пошуку.
3. Лицар не боїться випробувань, уміє ставити високі цілі й досягати їх.
4. Лицар допомагає знедоленим і скривдженим.
5.
6. Лицар не має у своєму серці зла, ненависті, заздрощів, жорстокості.
7. Лицар цінує дружбу, кохання, милосердя, совість, честь, правду.
8. Лицар не може ані дня прожити без книжки, бо вона кличе до нових подвигів і прокладає шлях у щасливе майбутнє.
Спільно з учителем та однокласниками придумайте ще кілька правил для Кодексу сучасного лицаря. Віримо, що художні твори, які ви прочитаєте в 7 класі, допоможуть вам стати справжніми лицарями незалежної України!
Літературні балади
Прагнення людини до літературної творчості не могли зупинити ні тяжкі історичні випробування, ні особисті життєві негаразди. Так було за всіх часів. Побутові ситуації, події звичайного людського життя (народження, дорослішання, юність, одруження, праця, відпочинок, смерть) не могли не стати темою віршованих і ритмізованих текстів.
Такі тексти легко запам’ятовувалися, легко відтворювалися, бо мали простий ритм, звучанням були схожі на танцювальну мелодію.
Літературна балада сформувалася в XIV ст. як віршований текст, що має певну форму. Європейська балада зазвичай має три строфи, сталу систему римування, обов’язковий приспів (рефрен). Приспів може бути однорядковим чи дворядковим. Балада закінчується чи розпочинається коротким звертанням до адресата: прекрасної дами, князя, самого Господа.
Літературна балада, на відміну від фольклорної, має конкретного автора. Його стиль легко впізнається – він індивідуальний, неповторний, вирізняється притаманною авторові мовою, засобами художньої виразності.
У Середні віки в Європі влаштовували поетичні змагання авторів балад. Переможці одержували різні нагороди, а найталановитіших запрошували до королівських палаців. Імена перших визнаних поетів збереглися в історії літератури саме завдяки їх непересічному таланту доступно і зрозуміло говорити про долю людську, весело й з легкою зажурою відтворювати типові життєві ситуації. Так, у літературній баладі француза Франсуа Війона, як вважають, учасника і неодноразового переможця таких літературних змагань, легко прочитується глибокий філософський смисл. “Я знаю все й не знаю лиш себе”, – стверджує поет, усвідомлюючи складність і суперечливість людської індивідуальності.
Саме завдяки творчості цього поета балада стала знаменитою і популярною.
Запитання
1. Що таке літературна балада?
2. Назви основні риси літературної балади.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)