Кальдерон – син величного століття

Дослідники та літературознавці говорять, що XVІІ століття – це “століття без назви”. Але примхливий нащадок епохи Ренесансу і попередник епохи просвітни­цтва дав світові нові ідеї щодо влаштування цього світу і людського життя. Таким саме примхливим він був у створенні стилів у мистецтві, літературі й архітекту­рі.

Простоту і цілісність у мистецтві доби Відродження змінили пишність, склад­ність, урочистість’бароко.

Характерним представником епохи бароко в іспанській літературі став видат­ний драматург Педро Кальдерон

де ла Барка Енао де ла Барреда-і-Ріаньо.

Кальдерон народився 17 січня 1600 року в столиці Іспанії Мадриді в сім’ї се­кретаря королівського казначейства дона Дієго Кальдерона. У вісім років хлопчи­ка віддали на навчання в єзуїтську школу, після закінчення якої Педро вступив до університету, де вивчав право, готуючись до духовної кар’єри. Та йому так і не пощастило здобути освіту, бо після смерті батьків у родині виникли чвари через невеликий спадок.

Педро покинув університет і воював на півночі Італії та Фландрії, жив при дворі. Ще в університеті він отримав премію на поетичному конкурсі. Сам Лопе де Вега

схвально відгукнувся про сонет Кальдерона і вмістив поезію у свою збір­ку. Та справжнє визнання Кальдерон здобув, коли звернувся до драматургії.

Фі – ліпп ІV дав митцю звання королівського драматурга, посвятив у лицарі Ордену Сант-Яго, всіляко сприяв тому, щоб п’єси Кальдерона йшли в театрах Іспанії. Після смерті короля Філіппа ІV драматург став настоятелем кафедральної церкви.

Про приватне життя Кальдерона відомо лише те, що його спіткало багато не­щасть: кохана дружина, маїенький син і два брати померли. Письменник жив усамітнено, 1651 року став священиком, був настоятелем собору Нових Королів у Толедо, потім особистим капеланом короля.

Відомо 220 п’єс Кальдерона. Це комедії, драми, ауто, інтермедії. Збереглося декілька романсів, сонетів та дві поеми. У кожному творі Кальдерон намагався звертатися до висвітлення життєвих явищ за допомогою конкретних деталей, роз­кривав індивідуальні особливості своїх героїв. Найбільшу славу Кальдерону при­несли 50 п’єс.

Це філософські, релігійні, біблійні, міфологічні, історичні драми. Вони слугували оновленню театру, їх зміст був зрозумілий численним глядачам і з суспільної верхівки, і з народних низів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Кальдерон – син величного століття