Фольклорні балади
Балада є одним із найдавніших ліро-епічних жанрів поезії. Народилася вона на півдні Європи, в Провансі, у XII-XIII ст. як танцювально-хорова пісня. Вона була ритмічною, швидкою, динамічною. З часом її текст набуває самостійного значення, сюжет збагачується елементами чудесного, казкового, фантастичного. Балада розповідає про трагічні події в житті людей, які відбуваються в атмосфері таємничості й лишають по собі спомин на довгі роки.
В баладі діють чарівні феї, благородні лицарі, магічні істоти. У XIV ст. балада поступово
В баладах розповідається про мужніх захисників вітчизни, легендарні події минулого, соціально-побутові драми.
По всій Європі відбуваються змагання не тільки лучників, лицарів, а й поетів, які демонструють свою вправність у складанні поетичних історій. Баладу любили всі – вона легко запам’ятовувалася і легко відтворювалася завдяки танцювальному ритму. У баладі немає психологічної деталізації, сюжет стислий, від фольклору лишилися повтори, звертання, драматична напруженість.
Надзвичайно популярною була балада
Ці балади збереглися в усній формі, а згодом, у XIX ст., були оброблені й записані англійськими поетами й романістами.
Запитання
1. Як ти гадаєш, чому легенди про шляхетного розбійника Робіна Гуда дійшли до нашого часу?
2. Які події зазвичай є основою балади?