Левко Боровиковський – Журба

ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль в хвилях потопається, Куди гляне сиротина – Слізоньками обливається! Ніхто з моря кораблика До берега не привертає; Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає. Горе ж мені на чужині, Ніхто мною не кохається; Чи заболить головонька – Ніхто мене й не спитається!

Лягла журба на серденько Так, як камінь на могилоньку, Схилилася головонька, Як маківка на билиноньку… Коли б мені на чужині Крильця дав соловеєчко: Знявся та полетів би я, Куди рветься моє сердечко! Коли б мені на чужині Родинонька та далекая: Велась моя б розмовонька, Веселая та легенькая…

Лети, сизий голубоньку, Де рід мене сподівається: Скажи моїй родиноньці Я за нею убиваюся!. 1830.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Левко Боровиковський – Журба