“Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями.
У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини:
Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай. Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що минула молодість, промайнули щасливі
Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої – Пробігли дні щасливії І радощі мої.
Поезія “Журба” – свідчення не лише великого ліричного таланту поета, а й мудрості, патріотизму, глибокого знання українських традицій, що виразилися у вмілому використанні народних образів-символів. Це і гора – символ висоти людського духу; і човен, що символізує останній шлях людини в земному житті; і річка – символ вічного плину часу, початку і закінчення життя; і верба, що символізує Україну. Покладена на музику М. Лисенка поезія стала популярного народною піснею “Стоїть гора високая”.