Левко Боровиковський – Убійство

УБІЙСТВО На заході раннє небо Мов кров’ю залито; Прийшли вісті до милої, Що милого вбито… Не на війні його вбито – Затягнено в жито, Червоною китайкою Рученьки прикрито, Зеленою оливою Очиці залито.

Прилетіла зозуленька – На головку пала, Та випила оливоньку, Та й заворкувала: “Такі очі, такі брови, Як у мого пана!.” Десь узялась його мила, Голубонька сива, Та підняла китаєчку, Та й заголосила: “Чи ти, любий мій, упився, Чи з коника вбився, Чи за мною молодою Гірко зажурився?” – Я не впився, моя мила, З коня не звалився. За тобою молодою Я не зажурився. Сподобав я чужу жону – Удівоньку милу: Половили брати її Та й звели в могилу!.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Левко Боровиковський – Убійство